Російська влада 28 жовтня вперше з 10 липня дозволила суднам із зерном виходити з Азовського моря через Керченську протоку. Судноплавство в регіоні було зупинено після українських атак дронів на судна, і з того часу експортний коридор фактично не працював понад три місяці. За неофіційними даними, вихід суден дозволять з 1 до 15 листопада. Про відновлення руху повідомляє агентство Bloomberg.
Через Керченську протоку вже пройшли два судна із зерном. За інформацією джерел агентства Reuters, начальник порту розпорядився запустити процедуру виходу для суден, які повністю готові до відправлення. Тимчасовий дозвіл був виданий портовою владою Азовського моря для кораблів, що виходять із портів Темрюк і Кавказ. Двоє джерел уточнили, що йдеться про виведення суден під військово-морським конвоєм, які тривалий час простоювали з вантажем. Міністерство транспорту Росії на запит Reuters не відповіло. Причини, чому дозвіл на відправлення надали саме на такий термін — з 1 до 15 листопада — у повідомленні не пояснюються.
Нагадаємо, Росія з 10 липня зупинила судноплавство по Азово-Донському морському каналу після того, як українські безпілотники атакували в Азовському морі 13 російських суден, зокрема 10 танкерів. Одним із останніх інцидентів стало пошкодження двох суден у порту Азов 10 жовтня, про що повідомив губернатор Ростовської області. Джерела не згадують про домовленості щодо припинення таких ударів, хоча, як зазначає The Moscow Times, відновлення руху суден за часом збіглося з початком режиму тиші в Херсонській області, яка має вихід до Азовського моря.
Простій Азовського моря завдав суттєвого удару по зерновому експорту Росії. У серпні морський експорт зерна становив 2 млн тонн, що на 61,9% менше порівняно з минулим роком, а через Азово-Чорноморський басейн вивезли лише 1,3 млн тонн — на 73,1% менше. У вересні експорт зерна з Росії скоротився до 17-річного мінімуму і склав 1,8 млн тонн. Поки Азовське море залишалося закритим, РФ почала переобладнувати порти Балтики та Арктики під зерно, проте, за даними Служби зовнішньої розвідки України, нові маршрути не здатні повністю замінити Чорне море.
Раніше повідомлялося, що Латвія готує 300-відсоткові мита на російське зерно та розробляє механізми перевірки походження вантажів через переорієнтацію постачань на Балтику. Крім того, Туреччина намагалася відновити зерновий коридор у переговорах із Росією та Україною через накопичення десятків мільйонів тонн зерна у портових сховищах обох країн внаслідок блокади судноплавства в Чорному морі.
