У період із 23 по 29 жовтня 2026 року очільник української розвідки Кирило Буданов чітко закріпився на вершині тижневого рейтингу медіагучності серед потенційних претендентів на президентську посаду. На цей показник припало чотирнадцять публікацій проти шістьох у найближчого суперника. Варто нагадати, що цей показник відображає виключно інтенсивність присутності в інформаційному просторі, а не електоральні симпатії громадян.
Попередні сім днів демонстрували рівні позиції одразу чотирьох діячів: Михайла Федорова, Петра Порошенка, Кирила Буданова та Олексія Гончаренка. Головною темою, яку три українські медіаресурси — ТСН, LB.ua та «Обозреватель» — тиражували найчастіше у зазначений період, став заклик Буданова жорстко реагувати на ворожі обстріли шляхом знищення військово-промислових об’єктів агресора задля наближення справжнього миру. Цей виступ лунав на тлі чергової серії потужних атак з боку РФ.
Окрім цього, медіаактивність посадовця супроводжувалася обговоренням гуманітарних ініціатив у населеному пункті Олешки, запровадженням там двостороннього режиму тиші, успішним звільненням із неволі 94 українських оборонців, котрих окупаційний суд безпідставно засудив, а також реакцією на американські ініціативи стосовно майбутнього державного устрою нашої країни.
П’єдестал лідерства за підсумками тижня виглядає так: першу сходинку посів Кирило Буданов із показником 30,4 відсотка, тоді як Юлія Тимошенко та Михайло Федоров розділили наступні позиції, маючи по 13 відсотків кожен. Найпомітнішу динаміку зростання продемонстрував саме лідер списку, збільшивши кількість матеріалів з шістьох до чотирнадцяти (плюс вісім за тиждень). Значний відносний стрибок зафіксовано і в Юлії Тимошенко, чия присутність зросла з однієї згадки до шести (плюс п’ять). У той же час показники Петра Порошенка (п’ять проти семи) та Михайла Федорова (шість проти семи) практично не змінилися, що повністю вкладається в межі статистичної похибки.
Розподіл публікацій Буданова був рівномірним протягом усього тижня — щодня виходило приблизно по чотири матеріали. Зокрема, 28 жовтня видання висвітлювали його незгоду з мирним плануванням Вашингтона, де пролунала теза про орієнтацію на польську модель, а не білоруську. Днем раніше в центрі уваги опинилися гуманітарні заходи в Олешках та запуск тимчасового перемир’я.
У Юлії Тимошенко піковий день припав на 26 жовтня з п’ятьма публікаціями, що було зумовлено рішенням Вищого антикорупційного суду про зниження розміру застави у понад сто разів у межах її судового розгляду. Політик також висловилася стосовно втрати документації у власній судовій суперечці.
Михайло Федоров досяг піку інтересу медіа 28 жовтня завдяки трьом публікаціям за добу, хоча прямих заголовків на його користь у збірці не було. Напередодні, 27 жовтня, його прізвище згадували у контексті суперечок навколо міської адміністрації Львова та взаємин із Віталієм Кличком.
Петро Порошенко зібрав максимум уваги 23 жовтня, коли опублікував власну концепцію врегулювання конфлікту через силу, випустивши три матеріали за добу. Додатковими приводами для згадок стали закупівля «Укрпоштою» транспортного засобу у постачальника, пов’язаного з сином експрезидента, а також трагічний обстріл Чернігова, що зачепив представницю офісу політичної сили «Європейська солідарність». Окрім цього, Порошенко презентував власні кроки для завершення воєнних дій.
Коментуючи процес звільнення бранців, Кирило Буданов наголосив, що ворожа держава винесла сфабриковані звинувачення та фейкові вироки для дев’яноста чотирьох українських захисників, які нарешті повернулися додому на рідні терени.
Показники нижче п’яти публікацій за тиждень зафіксували у Олексія Гончаренка (чотири статті, 8,7 відсотка), Андрія Білецького (три матеріали, 6,5 відсотка) та Валерія Залужного (три матеріали, 6,5 відсотка). На такому рівні мінімальна різниця в один-два матеріали здатна кардинально змінити позицію в таблиці, тому окреме ранжування для них не створювалося. Ще менший резонанс мали Сергій Притула, Дмитро Разумков, Ігор Терехов, Олександр Усик і Юрій Бойко, кожен з яких набрав по одній статті (2,2 відсотка). Щодо Віталія Кіма виборчих згадок за тиждень зафіксовано не було.
Варто наголосити, що загальна кількість згадок у пресі ніяк не корелює з народною підтримкою чи прогнозуванням результатів голосування. Сплеск активності може спричинити будь-яка подія: судовий вердикт, різка заява, резонансний скандал чи дипломатичні перемовини. Висока позиція свідчить лише про те, що ім’я політика активно обговорювалося медіапростором протягом тижня.
Аналітична вибірка сформована на основі моніторингу тридцяти українських засобів масової інформації. За період із 23 по 29 жовтня 2026 року вони оприлюднили загалом 18 536 матеріалів, з яких до політично-виборчого сегмента потрапили 1 559. До рейтингу увійшли 13 осіб, які подолали мінімальний рубіж у п’ять публікацій. Частка кожного учасника обчислюється від сумарного показника всіх включених до списку персон, а не від загального масиву новин. Імена збіжних однофамильців відсіювалися ручним способом. Оскільки це перший щотижневий зріз (раніше показники вираховувалися за чотиритижневий період), поточні абсолютні цифри вчетверо нижчі за попередні звіти.
У створенні інфографіки використано портрети авторства Олега Горнія (Oleg Horniy, CC BY 4.0), Європейської народної партії (CC BY 2.0) та Міністерства оборони України (CC BY 4.0), які було обрізано до круглої форми. Методологія розрахунку рейтингів, перелік аналізованих видань та принципи фільтрації однофамильців описані в окремому довідковому матеріалі.
