До завершення 2026 року мешканців України очікує неоднакове зростання вартості продуктів харчування. Найбільше здорожчання зачепить молочні вироби, хлібобулочні вироби, курячі яйця та овочі з теплиць. Згідно з даними видання РБК-Україна, на цінові показники впливатимуть сезонні чинники, витрати на зберігання врожаю, логістичні процеси та перехід підприємств на резервні генератори через перебої з електропостачанням. Водночас аналітики запевняють, що дефіциту продовольства не буде через надлишок товарів на внутрішньому ринку.
Згідно зі статистикою Українського клубу аграрного бізнесу, у вересні середня роздрібна вартість кілограма картоплі становила 15,17 грн, а в жовтні цей показник зріс до 17,23 грн, тобто на 13,6%. У порівнянні з жовтнем минулого року ціна збільшилася приблизно на 11%. Керівник аналітичного департаменту УКАБ Максим Гопка пояснив для РБК-Україна, що подібні тенденції є стандартними: після закінчення активної фази збору врожаю обсяги продукції для швидкого продажу скорочуються, а частина запасів відправляється на зберігання. Базовий прогноз УКАБ передбачає, що до кінця року середня роздрібна ціна картоплі може досягти 19–23 грн/кг за умови відсутності значних втрат під час зберігання. Ситуація з борщовим набором наразі різноманітна: порівняно з вересневими показниками, у жовтні білокачанна капуста підскочила в ціні на 10,6%, а буряк — на 14,4%. Натомість морква подешевшала на 10,3%, тоді як вартість ріпчастої цибулі майже не змінилася.
Заступник керівника Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що попри внутрішнє здешевлення пшениці, кінцева ціна формується під впливом інших факторів. За його твердженням, частка зерна в собівартості хліба не перевищує 12%, тоді як основну частину складають транспортні витрати, заробітні плати та енергоносії. Оскільки через удари по енергетичній інфраструктурі бізнесу доводиться використовувати дорожчі альтернативні потужності живлення, хліб до кінця року може додати в ціні до 10%, а певні інші категорії товарів — 15–20%. Сектор м’ясного виробництва збереже відносну стабільність, оскільки наявність вдосталь кормового зерна всередині країни стримує собівартість у свинарстві та птахівництві, хоча тарифи на електроенергію та логістику не дозволяють суттєво знизити ціни. Що стосується молочної галузі, подорожчання визначатиметься вартістю сировинних закупівель та енерговитратами, однак обмежена купівельна спроможність громадян і жвава конкуренція між виробниками утримають роздрібні ціни від різкого стрибка.
Олег Пендзин підкреслив, що основним ризиком для розробленого прогнозу є фактор невизначеності або так звані «чорні лебеді», тобто непередбачувані ситуації на кшталт нових масованих ударів по критичній енергетичній інфраструктурі чи транспортних вузлах. За відсутності форс-мажорних обставин головним бар’єром проти стрімкого подорожчання виступає баланс попиту і пропозиції на ринку. Експерти також підкреслюють наявність величезних надлишків продовольства в країні через складнощі з експортом через морські порти, тому передумов для дефіциту чи різких цінових коливань через нестачу продукції не існує. Раніше видання Інформатор інформувало, що овочі борщового набору можуть зрости в ціні до 7%, а салатні культури — до 20% внаслідок звуження пропозиції, тоді як українські яблука, навпаки, коштуватимуть дешевше. Окрім того, повідомлялося про можливе підвищення світових цін на харчі через проблеми з постачанням пшениці та подорожчання пального, що також відіб’ється на українському ринку. Серед інших новин: адвокат розкритикував заяву Корецького, зазначивши, що той не орієнтується ані в законах фізики, ані в законодавстві України; в Україні розпочалися продаж топової модифікації iPhone Duo майже за 214 тисяч гривень; Франція знову спрямує на вулиці 70 тисяч правоохоронців через акції протесту, мобілізувавши спецпідрозділи, броньовану техніку та гелікоптери; а очільник ГУР Кирило Буданов очолив рейтинг медіагучності, коментуючи ворожі обстріли та порятунок жителів Олешок.
