Наприкінці тижня, 30 жовтня, повітряні ворота російської столиці зіткнулися з безпрецедентними труднощами: було скасовано понад двісті двадцять рейсових сполучень, а ще понад двісті затримано, що стало одним із наймасштабніших транспортних збоїв місяця. Головною причиною стала масована навала безпілотних літальних апаратів на російську столицю, зафіксована одразу після завершення насиченого дипломатичного марафону Володимира Путіна. Роботу летовищ припинили практично одразу по закінченню саміту «Росія — Африка», а загалом заборона на польоти тривала близько дев’яти годин із необхідністю переспрямування бортів на альтернативні аеродроми.
Про деталі цього інциденту повідомив інформаційний Telegram-ресурс «Агентство». За інформацією медіа, обмеження на прибуття та виліт літаків у московському авіавузлі запровадили ще о 22:52 напередодні ввечері, а зняли лише о 08:09 ранку у п’ятницю. Першими роботу відновили у Жуковському та Шереметьєво, тоді як повітряні гавані Внуково і Домодєдово продовжували працювати в обмеженому форматі за окремим погодженням. Лідером за кількістю скасувань стало Шереметьєво із показником у 170 рейсів, у Внуково скасували 48 вильотів, у Домодєдово — чотири, а в Жуковському — лише один. Водночас найбільшу кількість затримок зафіксували саме у Внуково, де на виліт очікували пасажири 111 бортів. Аналогічних за масштабами скасувань у місті не спостерігали з 17 жовтня, коли було скасовано 221 рейс.
Парк повітряних суден, що прямували до московського регіону, частково перенаправили на запасні летовища в інших населених пунктах. Зокрема, петербурзьке летовище Пулково прийняло 27 бортів: пасажирів 20 із них після тривалого очікування висадили у залі терміналу для подальшого транспортування до пункту призначення іншими транспортними варіантами. Крім того, ще тридцять літаків змінили курс на аеродром імені Чкалова у Нижньому Новгороді.
За оцінками міської влади, більшість апаратів була знешкоджена на віддалених рубежах, а ще 170 цілей перехопили безпосередньо на підльоті до мегаполіса. Це другий за величиною результат від початку повномасштабного протистояння після нічного удару 19-20 вересня, коли мером заявлялося про збиття понад 1600 безпілотників. Попередньої ночі, за тими ж даними, на столицю спрямували 613 апаратів. Урочисті чи відомчі зведення Міноборони РФ також звітували про перехоплення та знищення 1043 українських дронів літакового типу за нічну пору.
Надзвичайні події в авіації розгорнулися відразу по завершенні саміту «Росія — Африка», що тривав 28-29 жовтня. Кремлівські джерела зазначали, що в заході взяли участь делегати з сорока восьми африканських країн із п’ятдесяти чотирьох можливих, причому майже половина з них — на рівні керівників держав. Ця подія стала центральним етапом триденної дипломатичної активності Путіна, адже напередодні, 27 жовтня, політик брав участь у зібранні держав-експортерів блакитного палива. Труднощі з прибуттям іноземних дипломатів раніше коментував речник Кремля Дмитро Пєсков, пояснюючи, що через небезпеку нападу дронів кілька літаків з делегаціями з Африки сіли в Шереметьєво замість запланованого Внуково.
Окрім того, у нічний час ударів зазнав і Новокуйбишевськ у Самарській області. Проєкт моніторингу ASTRA інформував про виникнення серйозної пожежі на території місцевого нафтопереробного заводу компанії «Роснефть», а український профільний канал Exilenova+ також підтвердив цей інцидент. Це перший зафіксований напад на підприємство російської нафтопереробки після двотижневої паузи, яка, як припускають аналітики The Wall Street Journal, могла стати наслідком тиску з боку Вашингтона: в середині жовтня українські підрозділи нібито отримали вказівку тимчасово припинити удари по нафтозаводах після завершення поточних операцій.
Раніше у ЗМІ також нагадували про схожий транспортний колапс увечері 28 жовтня та вночі 29 жовтня, коли робота трьох столичних аеропортів була паралізована через заяву ППО про знищення понад 130 цілей. На початку місяця, у ніч на 6 жовтня, після масштабного нальоту дронів сталася пожежа на найбільшій регіональній нафтобазі та на Московському НПЗ у Капотні, тоді як мер Собянін звітував про запуски 650 безпілотників.
Тим часом у медійному просторі з’явилися й інші повідомлення: Служба безпеки України викрила агента російських спецслужб у лавах ЗСУ на південному напрямку, який задля конспірації змінював десятки номерів; українські представники дісталися Олешок, де почалося надання допомоги та евакуація; Антимонопольний комітет оштрафував продавця біодобавки «Кадван» за введення споживачів в оману; а в Боснії та Герцеговині внаслідок падіння військового вертольота місії Євросоюзу загинули четверо осіб і ще одинадцять отримали поранення.
