Через серйозні перешкоди на традиційних чорноморських шляхах, спричинені ударами українських безпілотників, Росія вперше у своїй практиці здійснила відправку зернової продукції через заполярний порт у Мурманську. Двадцять восьмого жовтня представники порту та агрохолдингу «Деметра» оголосили про завантаження першого обсягу пшениці загальною масою 3400 тонн на транспортне судно для подальшого експорту за кордон. Паралельно Кремль збільшує обсяги перевезень через Балтійське море, хоча профільні відомства застерігають про потенційні небезпеки в акваторії, яку контролюють сили НАТО. Видання Financial Times інформує, що використання арктичного коридору стало черговою спробою влади зберегти контрактні зобов’язання перед клієнтами в країнах Азії та Близького Сходу на тлі фактичного краху звичної логістичної мережі.
Згідно з даними видання, раніше порти Причорномор’я та Азову забезпечували приблизно 80% усього російського агроекспорту. Проте влітку їхня діяльність була паралізована внаслідок ударів дронів по сотнях суден, а також знищення інфраструктури терміналів у Новоросійську та Азові. Натомість у вересні балтійський напрямок дозволив довести обсяги вивезення зерна до 1,2 мільйона тонн, що становить понад 60% від усіх морських відвантажень. Сумлінні компанії перепрофілюють потужності колишніх вугільних і добривних терміналів, а частину продукції транспортують внутрішніми водними шляхами — акваторією Азовського моря по річці Дон та через Волго-Донський канал до Каспійського басейну для постачання замовникам в Ірані.
Водночас фрахтові тарифи на окремих чорноморських напрямках зросли вдвічі, починаючи з середини липня, змушуючи покупців шукати альтернативні рішення. Керівник Російського зернового союзу Аркадій Злочевський підрахував, що порти Балтії зможуть перекрити щонайбільше половину дефіциту перевезень з Азовського та Чорного морів до завершення поточного року. Анкара доклала зусиль для посередництва у досягненні перемир’я та відновлення судноплавства в Чорному морі, проте Москва оголосила про відсутність інтересу до нових угод у цьому регіоні. Балтійський маршрут також містить геополітичні ризики, оскільки всі прибережні держави регіону, окрім самої РФ, входять до Північноатлантичного альянсу, що офіційні особи розцінюють як додаткову загрозу.
Раніше джерела повідомляли про відновлення виходу кораблів з Азовського моря після тримісячної перерви: 28 жовтня суднам вперше з 10 липня надали дозвіл на прохід через Керченську протоку. Попередній тривалий простій призвів до падіння морського зернового експорту до найнижчого за останні 17 років показника у вересні. Крім того, фіксувалося використання танкерами російського «тіньового флоту» технологій підміни супутникових координат у Чорному морі з метою маскування реальних траєкторій та уникнення ударів, зокрема під час проходження Босфору. Серед інших подій згадуються скасування Чорногорією безвізового режиму для росіян заради євроінтеграції, передчасний сход з орбіти російського супутника «Рассвет-3» через три місяці після запуску, а також дозвіл Дональда Трампа Жаїру Болсонару перебувати у США стільки, скільки той забажає після виборчої поразки.
