У Києві відбулося відкриття пам’ятного погруддя колишнього очільника угорського уряду Імре Надя. Церемонію приурочили до сімдесятиріччя подій Угорської революції 1956 року та провели в Оболонському районі української столиці. За заявою керівника Офісу Президента Кирила Буданова, цей крок покликаний закласти підвалини для оновленої якості міжурядового діалогу.
Буданов зазначив у своєму Telegram-каналі, що трагічна доля Імре Надя, знищеного радянським режимом, чітко демонструє справжню сутність російського імперіалізму. Водночас Україна сьогодні дає відсіч аналогічній імперській експансії та висловлює глибоку повагу до права інших націй вшановувати своїх борців за свободу. Керівник ОП висловив подяку депутату Закарпатської облради Роланду Цеберу, об’єднанню “Європейська коаліція”, а також представникам парламенту й мерії Києва за зусилля зі збереження історичної спадщини.
Окрему вдячність було висловлено гостям з Угорщини, зокрема пастору Габору Іваньї, який привіз стяг революції 1956 року з особистим автографом онуки Імре Надя — Каталін Яноші. У відповідь на це Київ ініціює створення подібного меморіалу в Будапешті, присвяченого українському поетові й борцю проти тоталітаризму Василю Стусу. На думку української сторони, це стане логічним продовженням культурно-дипломатичних ініціатив.
Попри те, що двосторонні зв’язки тривалий час залишалися напруженими через розбіжності довкола євроінтеграційних прагнень України та прав угорської меншини на Закарпатті, восени 2026 року сторони зробили низку зустрічних кроків. Це включало прямі переговори на вищому рівні та гуманітарні поступки. Зокрема, раніше повідомлялося, що угорський прем’єр Петер Мадяр погодив транзит зерна з України до Західної Європи на прохання глави держави Володимира Зеленського.
Проте на шляху євроінтеграції позиція Будапешта зберігає жорсткість. Зокрема, представники Угорщини двічі блокували затвердження двох фінальних переговорних кластерів на засіданні робочого органу Ради ЄС у Брюсселі 27 жовтня, попри тиск європейських партнерів. Запуск культурних проєктів із вшанування історичних постатей розглядається як спроба налагодити конструктивний міст у дипломатії, уникаючи гострих політичних протистоянь.
