Громадянам України, які мають намір придбати транспортний засіб на території Європейського Союзу, слід брати до уваги не лише прайсову вартість в оголошенні, а й обов’язкові збори на митниці, перевірку на екологічні стандарти та подальшу постановку на облік у країні. Ігнорування строків транспортування або непідготовлений пакет паперів здатні суттєво затягнути процес і збільшити фінансові витрати. Основні небезпеки виникають у момент перетину державного кордону та під час подачі документації у внутрішньому митному органі. Будь-які неточності в документах або занижена ціна в угоді можуть призвести до додаткових витрат у розмірі сотень євро.
Підготовку паперів варто починати заздалегідь до поїздки за кордон, оскільки нестача навіть одного документа часто гальмує процедуру. Відповідно до інструкції порталу SUD.UA, для митниці знадобляться інвойс, угода купівлі-продажу, техпаспорт на машину, довідка про зняття з обліку в країні походження, а також підтвердження відповідності екологічним нормам. Також корисно перевірити VIN-номер, історію експлуатації, наявність дорожньо-транспортних пригод, заборон на відчуження та повноваження продавця. У разі придбання машини через аукціони чи компаній-посередників необхідно зберегти всі квитанції, що підтверджують оплату комісій аукціону та транспортування. За даними Державної митної служби, попередня декларація дає право завезти машину впродовж тридцяти днів із дати її оформлення, тоді як привезти автомобіль до місця митного очищення після перетину рубежу потрібно за десять днів. По приїзді здійснюється подача паперів на очищення, оформлюється додаткова декларація та машина демонструється інспекторам. Для обчислення суми зборів потрібні відомості про ціну автомобіля, рік виробництва, вид і літраж силової установки, а для електротранспорту додатково фіксується ємність батареї.
Під час імпортування машин передбачено три базові платежі: мито на ввезення, податок на акциз та податок на додану вартість. Стандартна ставка мита для легковиків складає десять відсотків від вартості на митниці, хоча при доведенні преференційного походження можливе застосування пільгового коефіцієнта. Розмір акцизу базується на кількох чинниках: для моторів на бензині та дизелі розрахунок здійснюється на основі базової ставки, об’єму двигуна та віку транспортного засобу. Для бензинових двигунів базова ставка становить 50 євро за об’єм до трьох тисяч кубічних сантиметрів і 100 євро для більших показників, тоді як для дизельних аналогів ці значення дорівнюють 75 та 150 євро відповідно. Власники електромобілів сплачують акциз із розрахунку один євро за кожну кіловат-годину акумулятора, а для окремих гібридів встановлено фіксовану суму в розмірі ста євро. ПДВ нараховується за ставкою двадцять відсотків від загальної суми митної вартості, мита та акцизу. Митна вартість виступає базою для розрахунку зборів, при цьому зазначена в угоді ціна не завжди остаточна, оскільки до неї можуть додавати витрати на логістику, страховку та аукціонні комісії. Якщо у працівників митниці виникають сумніви щодо заявленої ціни, вони мають право вимагати додаткові папери для перевірки.
Збори на кордоні не покривають усіх витрат покупця. Окремою статтею видатків є внесок до Пенсійного фонду, який перераховується безпосередньо під час первинної реєстрації в сервісному підрозділі Міністерства внутрішніх справ, а не на митному посту. З цієї причини фінансово готуватися слід до двоступеневої процедури витрат — митного очищення та наступної постановки на облік, інакше підсумковий кошторис стане несподіванкою для власника.
Раніше видання «Інформатор» зазначало, що легалізація європейського авто в Україні може досягати третини від ринкової ціни машини, а безпосередня подача паперів на митниці зазвичай відбирає п’ять-шість годин активної праці. Крім того, за інформацією журналістів, у 2026 році процедура розмитнення подорожчала для водіїв електромобілів: починаючи з першого січня на них поширився загальний двадцятивідсотковий ПДВ, який раніше не стягувався, водночас ввізне мито на електрокари залишається нульовим.
