Оприлюднений у жовтні звіт Світового банку під назвою Commodity Markets Outlook містить оцінку щодо майбутнього зростання світових цін на зернові культури на 14,1% у 2026 році та ще на 9,3% у 2027 році. Ключовим драйвером здорожчання стане пшениця, на вартість якої впливатимуть перешкоди в експорті з чорноморських портів, несприятливі погодні умови та збільшення витрат на агровиробництво. Загальний індекс продовольчих цін, згідно з розрахунками фахівців установи, збільшиться на 10,3% у 2026 році та на 7,2% у 2027 році. Для української економіки, яка вже стикається з логістичними труднощами та дорогими енергоносіями, це передбачає подальше збільшення витрат на випуск продукції.
Зокрема, в документації банку зазначається, що американська тверда червонозерниста озима пшениця у 2026 році додасть у ціні 28% (піднявшись з 243 до 311 доларів за тонну), а у 2027 році подорожчає ще на 13,5%, досягнувши 353 доларів за тонну. Для порівняння, квітневий прогноз передбачав середні показники у 253 долари за тонну на 2026 рік та 260 доларів на 2027 рік. Кукурудзяна культура у 2026 році підніметься в ціні на 9,9% (до 223 доларів за тонну), а наступного року — ще на 5,4% (до 235 доларів). Вартість ячменю прогнозується на рівні 164 доларів за тонну у 2026 році та 172 доларів у 2027 році. Олійний сегмент також продемонструє підвищення: соєва олія у 2026 році зросте на 39% (до 1585 доларів за тонну), а в 2027 році — до 1765 доларів. Соєвий шрот подорожчає на 17,5% у 2026 році та на 9,5% у 2027 році. Додатковий тиск на продовольчий ринок чинять нафта марки Brent, яка у 2026 році може зрости з 69 до 91 долара за барель, і карбамід, вартість якого збільшиться на 20,6%.
Аналітики Світового банку наголошують, що найбільший вплив на ціноутворення справлятимуть обмеження чорноморської логістики, енергетичне здорожчання та ризик інтенсифікації феномену Ель-Ніньйо. У разі синергії цих факторів, у 2027 році глобальні котирування продовольчої сировини перевищать базові очікування на 12% та перевершать показники 2022 року. Найгостріше відчують ці наслідки регіони Північної Африки, Близького Сходу та Азії, які критично залежать від продовольчого імпорту.
Дана тенденція простежується і на внутрішньому українському ринку: попри зниження вартості зернових всередині країни, кінцева ціна товарів визначається іншими чинниками — тарифами на логістику, зберігання та електроенергію. Саме ці складові зумовлюють зростання цін на хлібобулочні вироби, молочну продукцію та овочі аж до кінця 2026 року. Раніше профільні джерела зазначали, що найбільшого підвищення вартості слід очікувати на молочні вироби, хліб, яйця та тепличні овочі через сезонні коливання та перехід підприємств на автономне живлення через дефіцит електроенергії. Зокрема, хлібна продукція в Україні може додати в ціні 6-10% переважно через логістичні витрати та тарифи на енергоносії, а не через ціну сировини.
Щодо інших подій та повідомлень: внаслідок ворожих обстрілів Одещини зафіксовано масштабні руйнування енергетичної інфраструктури та перебої з електропостачанням; у російському Ярославлі після атаки БПЛА сталася пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств; у Міністерстві оборони роз’яснили нюанси щодо виплат військовослужбовцям, з яких здійснюються відрахування аліментів на неповнолітніх дітей; водночас народний депутат Корнієнко розповів про деталі відновлення конкурсних процедур для працевлаштування на державну службу.
