За словами політолога Володимира Фесенка, черговий етап напруженості у відносинах між Вашингтоном і Тегераном може розпочатися вже найближчими тижнями, одразу після завершення проміжних виборів до американського Конгресу, хоча масштабний та затяжний збройний конфлікт є малоймовірним. Раніше журналіст Такер Карлсон висловлював побоювання щодо можливого американського ядерного удару по іранській території ще до кінця тижня, однак Фесенко вважає такий розвиток подій малореалістичним. Натомість експерт прогнозує застосування надпотужних конвенційних бомб проти підземних об’єктів інфраструктури, що може супроводжуватися посиленням морської блокади Ірану з метою примусу до дипломатичних домовленостей.
Про це аналітик розповів під час ефіру на 24 Каналі, аналізуючи перспективи кризової ситуації на Близькому Сході. Він зауважив, що в найближчому оточенні Дональда Трампа є прихильники пошуку мирного рішення, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс і спеціальний посланець Стів Віткофф, які радять главі держави продовжувати діалог. Водночас Тегеран відхиляє компромісні ініціативи, що пропонуються Катаром та іншими посередниками.
Як зазначає фахівець, цілком вірогідним виглядає варіант із кількома добами масованих повітряних ударів, які можуть проводитися спільно з Ізраїлем. Подібна ескалація відповідає політичним інтересам обох лідерів: ізраїльський прем’єр Біньямін Нетаньягу прагне продемонструвати безпековий захист країни після виборів, які не принесли йому абсолютної більшості, тоді як Трамп міг би використати загострення для відволікання уваги суспільства від можливих електоральних невдач республіканців.
Говорячи про ядерну зброю, політолог висловив переконання, що чинний американський президент уникне такого кроку. Більш вірогідними він назвав удари надпотужними неядерними боєприпасами по сховищах у підземних бункерах — ідею подібних атак обговорювали ще навесні, хоча тоді їх не реалізували. Крім того, ключовим важелем тиску залишається морська блокада, яка завдає нищівного удару по економіці Ірану. Комбінація точкових авіаударів із посиленням блокадних заходів може змусити Тегеран сісти за стіл переговорів.
Нагадаємо, що проміжні вибори у Сполучених Штатах проходять у вівторок, 3 листопада, оновлюючи всю Палату представників та третину Сенату, що може суттєво вплинути на подальшу підтримку України. У фокусі можливої атаки опинився підземний об’єкт у горі Пікакс (провінція Ісфахан), де зосереджено виробництво центрифуг та близько 400 кілограмів збагаченого до високих показників урану. Видання зазначало, що гранітний масив робить споруду невразливою для стандартних протибункерних бомб: навіть потужне озброєння на кшталт GBU-57 здатне заглибитись лише на кілька десятків футів, тоді як верхній шар породи перевищує п’ять тисяч футів.
Сам американський лідер неодноразово допускав можливість завдання ударів по кількох іранських об’єктах, проте публічно відкидав ядерний варіант, підкреслюючи статус США як головної ядерної сили планети. Жодних незалежних підтверджень поширених чуток немає, а комплекс у горі Пікакс станом на осінь 2026 року продовжує зводитися і не функціонує на повну потужність. Раніше зазначалося, що можливий ядерний удар США може створити небезпечний прецедент для України, спонукаючи Росію перевірити власний ядерний арсенал. Також повідомлялося про жорстку розмову Трампа з Нетаньягу щодо ударів по Тегерану, а також про попередній удар США по острову Кешм у відповідь на обстріл літака.
Раніше також повідомлялося про інші резонансні події. Зокрема, Решетилова поінформувала про те, хто з військових перебував у будівлі під Києвом у момент нападу натовпу — серед них були й захисники Азовсталі. Окрім того, в Apple розповіли про причини затримки постачання пристроїв iPhone Duo. Також зазначалося, що Володимир Зеленський намагався зв’язатися з Ілоном Маском після запровадження обмежень на роботу системи Starlink, проте американський мільярдер не вийшов на зв’язок.
