Згідно з положеннями статті 114-1 Кримінального кодексу України, навмисне блокування роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки карається тюремним ув’язненням. Про це інформує офіційний портал Міністерства оборони України у своєму роз’ясненні. У міністерстві наголосили, що ТЦК та СП входять до складу Збройних Сил України та інших військових структур, відтак правові норми охороняють саме їхні правомірні завдання.
Відомство деталізувало, які саме дії кваліфікуються як перешкоджання. До них належать навмисне створення перепон для руху службових автомобілів чи потрапляння до будівель, силовий вплив на діяльність посадовців центрів комплектування, а також оприлюднення даних про геолокацію та пересування мобілізаційних груп із метою сприяння уникненню перевірок іншими особами. Як судовий приклад у міністерстві згадали провадження щодо адміністратора Telegram-каналу, який публікував відомості про розташування та переміщення працівників ТЦК та СП. Судові інстанції кваліфікували ці вчинки саме за першою частиною статті 114-1 Кримінального кодексу України.
У період дії особливого режиму зазначена стаття КК України передбачає покарання від 5 до 8 років за ґратами, а у випадках, коли такі дії спричинили смерті чи інші серйозні наслідки, — від 8 до 15 років. Представники Міноборони підкреслили, що для настання відповідальності за першою частиною наявність людських жертв чи тяжких наслідків не є обов’язковою умовою, причому суб’єктом правопорушення може виступати будь-яка осудна людина, яка досягла віку кримінальної відповідальності, незалежно від її особистого статусу щодо призову.
Крім того, міністерство нагадувало про вимоги до громадян під час особливого періоду. Військовозобов’язані, резервісти та призовники зобов’язані дотримуватися норм військового обліку, своєчасно інформувати про коригування персональних даних, з’являтися за викликами до центрів комплектування та проходити медогляди у випадках, визначених законодавством. У період мобілізації чоловіки від 18 до 60 років повинні постійно мати при собі військово-облікові документи та пред’являти їх на першу вимогу працівників поліції або уповноважених осіб ТЦК та СП. Право на відстрочку не скасовує необхідності виконувати ці обов’язки.
Якщо протиправна діяльність супроводжується насильницькими діями, погрозами чи псуванням майна, можлива додаткова кваліфікація за іншими статтями Кримінального кодексу, зокрема за статтею 342 стосовно опору представникам влади. У відомстві акцентували, що остаточна правова оцінка формується на основі доказової бази та конкретних обставин справи, а ступінь вини й міру покарання встановлює виключно суд.
У міністерстві роз’яснили алгоритм дій для осіб, котрі вважають дії чи рішення працівників ТЦК та СП неправомірними: їх можна оскаржити у вищих інстанціях або через судові органи. Окрім того, для відстоювання своїх прав дозволено звертатися до Омбудсмана Верховної Ради України з прав людини. Якщо ж наявні ознаки злочину, слід звертатися до органів досудового розслідування чи прокуратури, при цьому кожен громадянин забезпечений правом на професійну правничу допомогу.
Раніше у медіапросторі з’являлися повідомлення про те, що жителя Житомирської області було засуджено за ведення Viber-каналу, де викладали дані про місця видачі повісток працівниками ТЦК. Тоді суд визнав його винним за першою частиною статті 114-1 КК та призначив покарання у вигляді 5 років тюрми з річним випробувальним терміном. Також повідомлялося про вирок блогеру Мар’яну Чаві, якого засудили до 5 років і 6 місяців ув’язнення за підтримку російської агресії та саботування роботи ТЦК, зокрема через публічні заклики перешкоджати доступу працівників центрів комплектування.
