У Дніпровському районі Києва прокуратура через суд не дозволила вивести з комунальної власності земельну ділянку значної площі. Понад 5 га планували просто вкрасти в киян за давно відомою схемою – через реєстрацію права власності на неіснуючі будівлі. Нині на цій землі розташована парковка, а в подальшому її планували використати під забудову. Фабула справи така: спочатку юрособа звернулася до приватного нотаріуса та без належних документів зареєструвала право власності на два будинки-«привиди» (насправді, вони не існували) площею у 45 «квадратів». Вони, нібито, були розташовані на вул. Березняківській у Дніпровському районі столиці. Згодом, як власник нерухомості, підприємство зареєструвало земельну ділянку площею понад 5 га в Державному земельному кадастрі, намагаючись отримати її у позаконкурентний спосіб (без прийняття рішення Київрадою про її відведення) для подальшої забудови. Земельну ділянку використовували під парковку для автомобілів. Київський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким реєстрація неіснуючих об’єктів нерухомості була скасована. Також скасував і реєстрацію ділянки землі, де ті, нібито, були розташовані. Прокуратура ініціювала ще й камеральну перевірку нотаріуса, який реєстрував право власності на цю ділянку. Йому вже заблокували доступ до Держреєстру речових прав на нерухоме майно. Раніше Інформатор писав, що НАБУ та САП завершили слідство у справі «Чисте місто», яка стала публічною майже рік тому. У ній викрили злочинну організацію, що контролювала земельні рішення столичної влади, аби заволодіти цінними ділянками під забудову. Серед підозрюваних – депутати Київради, у тому числі чинний керівник «земельної» комісії, колишні заступники Кличка, а спеціальна «зірка» – колишній «смотрящий» по Києву, компромісна фігура між «Хрещатиком, 36» і Банковою, Денис Комарницький. Обшуки у справі «Чисте місто» проходили понад рік тому, 6 лютого 2025-го, і у найпершому повідомленні були дані про саме таку схему з «будинками-привидами».
