З моменту Чорнобильської катастрофи минуло вже майже 39 років (вона сталась 26 квітня 1986 року), але вчені продовжують вивчати її наслідки. Особливо їх цікавить вплив опромінювання на нащадків ліквідаторів і всіх, хто отримав високу дозу радіації. Нещодавно вони встановили, що у дітей тих, хто піддався тоді опроміненню, є генетичні пошкодження і вони передаються через покоління. Зазначається, що замість того щоб виявляти нові мутації ДНК в наступному поколінні, вчені зосередились на так званих кластерних мутаціях (cDNM). Це дві чи більше мутацій ДНК, які розташовані в безпосередній близькості одна від одної. Вони виявляються у дітей, а не у батьків, які були опромінені. Звісно з цієї теми було проведено багато досліджень, але саме останнє з них дало перше підтвердження, що мутації ДНК можуть передаватись від батьків до дітей через покоління. Тож, чим вища була доза опромінення у батьків, тим вищою була кількість кластерів у дитини. Це підтверджує теорію, що радіація створює молекули, відомі як активні форми кисню, які здатні розривати нитки ДНК. Втім, вчені наголосили, що є у цій новині і позитивний момент. Ризик для здоров’я дітей опромінених батьків невеликий. Частково це пов’язано з тим, що багато мутацій cDNA, ймовірно, знаходяться в “некодуючій” ДНК, а не в генах, які безпосередньо кодують білки. Вони додали, що під час дослідження вивчили дані 130 нащадків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а ще 110 нащадків військових операторів радарів, які, ймовірно, зазнали впливу розсіяного випромінювання. Отримані результати порівняли з 1275 нащадків батьків, які не піддавалися сильному радіаційному опроміненню, але були у зоні (це контрольна група). У середньому дослідники виявили 2,65 cDNM на дитину в групі ліквідаторів та 1,48 cDNM на дитину в групі військових операторів радарів. В контрольній групі вплив на дитину був 0,88 cDNM.
Виявлено мутації у нащадків ліквідаторів Чорнобильської аварії – дослідження
