Лідер гурту Mad Heads, Вадим Красноокий, поділився враженнями від своєї діяльності, яка зараз зосереджена на зборі коштів для ЗСУ. З урахуванням сучасної ситуації, гурт продовжує гастролювати за кордоном, адаптуючи формат виступів до реалій війни. Концерти тепер організовуються для української аудиторії, а не для західних панків у нішевих клубах. Часто виступають перед невеликими залученнями, де, проте, можуть бути донатери, здатні здійснити значну переплату.
Вадим розповідає про складні ситуації, що виникають через некомпетентність організаторів та їх вплив на музикантів. Наприклад, в одному випадку гурт змушений був переносити обладнання по горах, замість того, щоб дочекатися дозволених часів для руху на набережній, оскільки власник закладу не розумів організації доріг. При цьому, основна мета збору коштів – допомога військовим та закупівля техніки, а не забезпечення гуртом стандартних умов шоу-бізнесу.
Музикант відзначає, що він особисто перейшов на українську мову у побуті, але розуміє, чому деякі люди продовжують спілкуватися російською. Красноокий стверджує, що проблема не лише у свідомості, але й у природних здібностях до вивчення мов. Він наводить приклад з Володимира Зеленського, який став націоналістом в уяві іноземців, та акцентує увагу на тому, що глобально Путін ініціював процес українізації, який став безповоротним.
На думку Красноокого, не всі можуть легко перейти на українську, і це нормально. Він наводить приклад з власних спостережень за друзями-українцями в Канаді, де швидкість вивчення мови варіювалася в залежності від індивідуальних здібностей. Музикант зазначає, що ще однією причиною нерозділення мови та агресії є нездатність людей до простих обчислень, наприклад, нерозуміння зв’язку між російською мовою та російськими ракетами, що падають на українські міста. Він наголошує на необхідності усвідомлення різниці між мовами та наслідками їх використання.
“Ми мусимо зрозуміти, що не всі люди можуть легко перейти на українську. При цьому можна себе переробити свідомо. Я собі сказав, що робитиму це. Коли до мене звертаються російською, завжди відповідаю українською – і хай вони страждають. Для мене це був виклик, мені було цікаво. Зараз, звісно, набагато більша мотивація, бо ми розуміємо, що сьогодні це питання життя і смерті”, – каже Красноокий.
