Довіреність є письмовим документом, який одна особа видає іншій для представництва в інтересах перед третіми особами. Довіритель може надати довіреність на вчинення правочину безпосередньо третій особі. Цей документ дозволяє довіреній особі діяти від імені довірителя, укладати угоди, підписувати контракти, заяви та інші документи. Зазвичай, правочини, пов’язані з нерухомістю, транспортними засобами, корпоративними правами тощо, можуть бути здійснені лише на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Міністерство юстиції пояснює, як оформити цей документ за кордоном. Якщо особа, яка перебуває за межами України, хоче оформити нотаріально посвідчену довіреність для використання в Україні, вона має кілька варіантів. Основною перевагою цього способу є те, що довіреність, видана в консульстві, не потребує подальшої легалізації та перекладу, вона є дійсною на території України з моменту її оформлення і може бути використана відразу. Довіреності (або їх дублікати) на право розпорядження майном, включаючи транспортні засоби, а також довіреності, видані в порядку передоручення, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей консулом, який має доступ до цього реєстру через інформаційну мережу Міністерства юстиції України або Міністерства закордонних справ України. Довіреність на вчинення правочину, який може бути здійснений лише особисто довірителем, консулом не посвідчується. Громадяни, які живуть за кордоном, також можуть оформити довіреність у місцевого нотаріуса, звернувшись до найближчої нотаріальної контори. Порядок складання та оформлення довіреності регулюється законодавством тієї країни, в якій вона оформлюється. Зазвичай, довіреність складається іноземною мовою. Рекомендується підготувати електронний проект довіреності. У тексті довіреності мають бути вказані місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника та особи, яку представляють, а в необхідних випадках і їх посади. У довіреностях на ім’я адвокатів слід зазначити їх статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом такого об’єднання). Строк дії довіреності визначається в самій довіреності. Якщо строк не вказаний, довіреність залишається чинною до її скасування. У довіреності на укладання договору дарування має бути зазначено ім’я обдаровуваного, інакше така довіреність буде недійсною. Необхідно особисто відвідати консульство або нотаріуса в прийомний день з відповідними документами. Також потрібно сплатити консульський збір або нотаріальну послугу. У разі звернення до нотаріуса можуть знадобитися послуги перекладача. Легалізація – це процес надання документу законності. Після оформлення довіреності важливо подбати про її легалізацію та переклад на українську мову. Порядок легалізації залежить від країни, де була оформлена довіреність. Наприклад, довіреності, оформлені в Польщі або Чехії, не потребують легалізації, оскільки між Україною та цими країнами укладені двосторонні міжнародні угоди, які передбачають взаємне визнання документів без додаткових формальностей. У більшості європейських країн, Великобританії, США та Канаді достатньо проставити на довіреності апостиль. Апостиль – це спеціальний штамп, який підтверджує справжність підпису, статус особи, яка підписала документ, а також, за потреби, автентичність печатки або штампа, якими скріплено документ. Ця процедура спрощує легалізацію документів для використання в країнах, що є учасниками Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року. Апостиль зазвичай проставляється міністерством юстиції країни, де була посвідчена довіреність. Тому, звертаючись до нотаріуса, доцільно одразу уточнити, чи може він самостійно замовити проставлення апостилю, або дізнатися про процедуру такого завірення від самого довірителя. Після прибуття в Україну слід перекласти довіреність та апостиль на українську мову, засвідчивши переклад нотаріально. Після виконання цих дій довіреність можна використовувати в Україні.
Як оформити довіреність за кордоном: поради Мін’юсту
