Атаки на ключові елементи нафтової інфраструктури Росії, зокрема в Ярославлі та Усть-Лузі, мають системний вплив. Вони підривають основи енергетичної моделі країни. Це стосується не лише окремих об’єктів, а й цілого ланцюга постачання, що формувався протягом десятиліть. Російська нафтова інфраструктура, яка забезпечувала експорт та вплив Кремля, стала мішенню. Офіційно підтверджено ураження Ярославля, а також зафіксовані наслідки атак у районі порту Усть-Луга. Військовий аналітик Олексій Копитько зазначає, що ці удари мають значно глибший сенс, ніж просто пошкодження окремих об’єктів. Він підкреслює, що удари є “офіційним підтвердженням” ураження Ярославля. Експерт вказує на те, що ключова перевага Росії базувалася не лише на природних ресурсах, а й на розгалуженій інфраструктурі їх обслуговування. “Перевага Росії полягає у величезних запасах природних ресурсів, зокрема вуглеводнів, а також у складній системі їх видобутку, транспортування, переробки та експорту”, – зазначає Копитько. Основи цієї системи були закладені ще в радянські часи, коли вона була спрямована на постачання енергоресурсів до Європи. Згодом Росія розширила цю інфраструктуру, зокрема в напрямку Балтійського та Чорного морів, зменшуючи залежність від транзитних країн. “Каркас цієї системи був створений за радянських часів, традиційно орієнтуючись на обслуговування європейської частини колишнього СРСР та європейського ринку”. Атаки націлені на критичні вузли так званої Балтійської трубопровідної системи, зокрема Приморськ, Кириші та Ярославль, а також порт Усть-Луга. “Однією з основних ідей Росії в нафтовій сфері стало будівництво нових великих портів на Балтійському морі та підведення до них трубопроводів із сирою нафтою та нафтопродуктами”, – нагадує експерт. Він підкреслює, що ці об’єкти формують логістику експорту, а їх ураження викликає ланцюговий ефект для всієї галузі. Аналітик зазначає, що Росія десятиліттями інвестувала в створення енергетичної “незалежності” та можливість використовувати енергоресурси як інструмент впливу. “Кремль вкладав величезні зусилля у підвищення “суверенітету” своєї нафтогазової політики, прагнучи перетворити її на “енергетичну зброю”. Однак низка факторів, від санкцій до технологічних обмежень, вже підірвали ці амбіції. Зокрема, газові проєкти втратили ефективність, а розвиток СПГ відстає від конкурентів. “Північні” потоки не працюють, а перспектива їх відновлення пов’язана з переходом під контроль США. Газ – так, суверенітет – ні”, – пояснює експерт. Він також звертає увагу на ситуацію на Балтиці, де удари мають особливо відчутний вплив: “Усть-Луга димить вже четвертий день. Послідовно атаковані Приморськ, Кириші та Ярославль – ключові точки БТС”. За його словами, проблема для Кремля полягає в очевидності наслідків таких атак. “Жах для Росії в тому, що логіка – максимально прозора та зрозуміла всім у світі, усі бачать результат і безпорадність Путіна”, – зазначає Копитько. На думку експерта, нинішні удари поступово руйнують основну модель російської енергетичної політики, створюючи довгострокові проблеми для експорту та зменшуючи можливості впливу на глобальні ринки енергоносіїв. “Вся стратегія суверенної вуглеводневої політики та результати колосальних зусиль перетворюються на гарбуз”, – підсумовує експерт. Ленінградська область останнім часом зазнає регулярних атак безпілотників. Після ударів 27 березня російська влада повідомляла про нову атаку в ніч на 29 березня. Губернатор області Олександр Дрозденко зазначив, що в районі порту Усть-Луга знову виникла пожежа, хоча постраждалих немає. Раніше повідомлялося про вибухи в Усть-Лузі та Приморську, а також про удари по нафтопереробному заводу “Славнефть-ЯНОС” у Ярославлі. Український Генштаб підтвердив факт атак.
Вплив атак на нафтову інфраструктуру Росії: Ярославль і Усть-Луга
