Кабінет Міністрів України запровадив новий механізм для виявлення непрофільного державного майна, який слід розглядати в контексті чинного законодавства щодо управління державною власністю та приватизації. Основою цього механізму є Закон України «Про управління об’єктами державної власності», який зобов’язує органи управління стежити за ефективним використанням державного майна та контролювати діяльність державних підприємств. Виявлення непрофільних активів означає, що майно, яке не використовується в діяльності підприємства, має бути оптимізоване або продане, щоб державні ресурси приносили користь. Про це розповів Андрій Шабельніков, керуючий партнер адвокатського об’єднання EvrikaLaw та голова комітету Національної асоціації адвокатів з питань інвестиційної діяльності та приватизації. За його словами, механізм відчуження регулюється Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», який визначає процедуру підготовки об’єктів до приватизації, їх класифікацію та порядок продажу через електронні аукціони. Виявлення непрофільного майна фактично створює «вхідний масив» для цих процедур. Важливо дотримуватись норм Цивільного кодексу України та відповідного законодавства щодо управління державною власністю. Це включає положення про правовий режим майна державних підприємств, обмеження щодо його відчуження, а також підзаконні акти Кабінету Міністрів, які регламентують порядок інвентаризації активів, процедури передачі майна та ухвалення рішень про його списання або реалізацію через електронні торгові системи, – підкреслив Шабельніков. Хоча ризик оскарження приватизації через порушення процедури визначення об’єкта як непрофільного зменшився, він не зник. Поняття «непрофільності» все ще значною мірою базується на внутрішніх оцінках балансоутримувачів, що може стати підставою для оскарження рішень про включення активів до переліку об’єктів приватизації. Отже, важливим є нормативне уточнення критеріїв на рівні актів Фонду державного майна України або Кабінету Міністрів. Для бізнесу цей механізм відкриває доступ до великої кількості об’єктів, але вимагає ретельної перевірки документів, відповідності рішень органів управління вимогам законодавства, а також наявності обтяжень і земельно-правового статусу активів. Ця ініціатива має потенціал, але її реалізація залежатиме від якості нормативного регулювання та дотримання законодавчих принципів, – додав Шабельніков. Раніше Мінекономіки повідомляло, що Кабінет Міністрів України затвердив порядок формування та оприлюднення переліків державного та комунального майна, що підлягає приватизації. Цей порядок визначає механізм виявлення державного та комунального майна, яке не використовується для виконання функцій держави або основної діяльності підприємств, або використовується неефективно. Це дозволить залучати таке майно до економічної діяльності через приватизацію. Очікується, що новий механізм щороку виводитиме на приватизацію сотні об’єктів, зокрема майно органів державної влади та місцевого самоврядування, яке не використовується для виконання їхніх функцій, а також підприємств, що не використовують таке майно у своїй основній діяльності. Згідно з затвердженим порядком, суб’єкти управління державним майном щокварталу подаватимуть Фонду державного майна пропозиції щодо включення відповідних активів до переліку об’єктів приватизації. ФДМУ розглядатиме ці пропозиції протягом 45 днів і, за відсутності законодавчих обмежень, ухвалюватиме рішення про включення майна до переліку об’єктів малої приватизації. Окремо посилено вимоги до прозорості: переліки державного майна публікуватимуться на сайті Фонду державного майна, порталі відкритих даних та в електронній торговій системі Prozorro.Продажі. Для комунального майна новий документ підвищує стандарти підготовки активів, оскільки вимагає подавати не лише назву об’єкта, а й дані про балансоутримувача, вартість, реєстраційні та земельні документи, а також інформацію про договори та орендну плату за наявності оренди. Переліки комунального майна формуватимуть місцеві ради на основі пропозицій балансоутримувачів, а рішення про включення об’єктів до переліку ухвалюватимуться протягом 30 днів. Запровадження єдиного порядку сприятиме підвищенню прозорості управління державним і комунальним майном, розширенню доступу інвесторів до інформації про активи та ефективнішому використанню ресурсів держави і громад.
Нова приватизація: що потрібно знати бізнесу про зміни від Кабміну
