На засіданні Комітету Верховної Ради з питань освіти обговорили формування нової моделі оплати праці для науково-педагогічних та наукових працівників. Голова комітету, народний депутат Сергій Бабак, охарактеризував ситуацію як критичну. “З початку року зарплати науково-педагогічних працівників зросли на 30% до окладу 2025 року. Проте, на сьогоднішній день ситуація залишається критичною. Бюджетна програма для цього підвищення досі не затверджена. Внаслідок цього університети вже три місяці змушені покривати ці витрати самостійно, використовуючи власні ресурси, що призводить до виснаження їх спеціальних фондів або скорочення видатків з загального фонду державного бюджету”, – зазначив Сергій Бабак. З 1 вересня заплановано ще одне підвищення зарплат на 20%. Народний депутат висловив сумнів щодо джерел фінансування цього підвищення, якщо механізми підтримки ще не затверджені. “Це питання має технічний характер і може бути вирішене на рівні управління. На засіданні Комітету підкреслили важливість вирішення цієї проблеми, адже наслідки можуть бути серйозними. Якщо ситуацію не врегулювати, це може призвести до скорочення викладацького складу або навіть закриття окремих закладів. Потрібно відкрите обговорення ресурсів системи та її можливостей впоратися з такими рішеннями. Підвищення зарплат наукових працівників відбувається на основі результатів атестації наукових установ: вища атестаційна категорія = вища заробітна плата. Після отримання результатів варто буде зробити висновки”, – додав Сергій Бабак. Він також зазначив, що до 22 квітня Міністерство освіти і науки повинно надати Комітету узгоджену концепцію нової моделі оплати праці з пропозиціями для вирішення цих викликів. У 2025 році вартість контрактного навчання в українських університетах зросла майже на 30%. Очікується, що ця тенденція продовжиться. Про це під час брифінгу повідомив заступник міністра освіти Микола Трофименко. Він пояснив, що це пов’язано з необхідністю формування спеціальних фондів у закладах вищої освіти. “З 1 січня 2026 року працівникам університетів підвищили зарплату на 30%, а з 1 березня підвищать ще на 20%. Тому ми не можемо знижувати ціни – повинні забезпечити адекватну вартість вищої освіти в наших університетах”, – зазначив заступник міністра. Держава також збільшила фінансування на 10% для університетів, які належать до вразливих категорій, зокрема для тих, що переміщені з прифронтових територій. Це підвищення не враховується при розрахунку собівартості навчання. “Ми вважаємо, що ці процеси збалансовані, а вартість навчання в наших університетах є адекватною”, – сказав Трофименко. Українська вища освіта залишається значно доступнішою, ніж навчання за кордоном, навіть незважаючи на підвищення вартості контракту в закладах вищої освіти, повідомив директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олег Шаров. Він підкреслив, що якісна освіта не може бути дешевою. За його словами, фінансування навчання студентів-бюджетників повинно забезпечуватися державою, тоді як контрактну форму мають оплачувати родини. Олег Шаров також зазначив, що, незважаючи на це, українська освіта залишається значно дешевшою за іноземну, зокрема європейську. Він зауважив, що надто низька вартість вищої освіти може призвести до відтоку науково-педагогічних працівників за кордон, що негативно вплине на якість підготовки студентів.
Критична ситуація з оплатою праці викладачів в Україні
