Клієнтка ПриватБанку розмістила оголошення на OLX, після чого шахраї отримали доступ до її банківських даних через фішингове посилання та підроблену службу підтримки OLX. Це призвело до оформлення двох кредитів на загальну суму 40 тисяч гривень, які вона намагається визнати недійсними. Про це йдеться у рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси, опублікованому 9 лютого 2026 року. Жінка виставила на продаж вживану техніку на сайті Olx.ua. 28 червня 2025 року вона отримала повідомлення від потенційного покупця, який запропонував оплату через сервіс Olx-доставка. Під приводом безпечної угоди покупець надіслав їй посилання. Після переходу за цим посиланням, покупець стверджував, що їй потрібно зв’язатися з оператором через технічні проблеми. Згодом їй зателефонував невідомий, який представився менеджером підтримки в месенджері Telegram, і попросив провести трансляцію екрана під час дзвінка. Водночас жінка почала отримувати повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк» про отримання готівкового кредиту. Виявилося, що через фішингове посилання вона надала доступ до свого карткового рахунку. В результаті шахрайських дій було укладено два кредитні договори від 28 червня 2025 року на її ім’я, зобов’язуючи її сплатити 40 тисяч гривень. Оператор підтримки також переконав її, що через технічні збої потрібно перерахувати кошти з нового рахунку в сумі 38 600 гривень, які пізніше були переведені невідомій особі. Жінка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» зі скаргами на шахрайство, але отримала лише формальні рекомендації звернутися до поліції. Після цього було відкрито кримінальне провадження 1 липня 2025 року за фактом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. 12 листопада 2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відклик на позов, в якому просив залишити вимоги без задоволення. Суд вказав, що відповідальність за ситуацію лежить на клієнтці, оскільки вона сама перейшла за фішинговим посиланням і ввела реквізити картки. Вона заповнила форму з персональними платіжними даними (номер картки, термін дії, CVV) та ввела логін і пароль для входу в Приват-24. Це свідчить про те, що вона потрапила на фішинговий сайт, що призвело до компрометації її акаунта. Для доступу до Приват-24 недостатньо лише номера телефону; потрібно знати пароль або ПІН-код картки для зміни пароля. Таким чином, дії клієнтки, зокрема введення даних картки, призвели до незаконного платежу на рахунок невстановленої особи. Суд відмовив жінці у задоволенні позову, оскільки вона не надала достатніх доказів, що підтверджують її помилку щодо правовідносин, а також те, що ПриватБанк навмисно ввів її в оману. Суд дійшов висновку, що спірні кредитні договори укладені в інформаційно-комунікаційній системі за допомогою простого електронного підпису, що відповідає вимогам закону. Відсутність доказів, що підтверджують укладення договору іншою особою, також стала підставою для відмови у визнанні договорів недійсними. Твердження позивача про відсутність волі на укладення угод спростовується її діями після укладення договорів, оскільки з липня по листопад 2025 року вона щомісячно сплачувала кредитодавцю кошти у рахунок погашення заборгованості. Жінка не надала достатніх доказів, що підтверджують її помилку на момент укладення кредитних договорів, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання їх недійсними.
Шахрайство через OLX: жінка втратила 40 тисяч гривень
