Зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» викликали активні обговорення в соцмережах та медіа. З 1 квітня посилюється контроль за оформленням і виплатами лікарняних на законодавчому рівні. Перевірки стануть суворішими, а можливість оформлення необґрунтованих довідок має зникнути. Юристи зазначають, що нововведення розширюють повноваження територіальних органів Пенсійного фонду, які через уповноважених лікарів перевірятимуть медичні висновки на наявність реальних підстав для лікарняного. У разі визнання висновку необґрунтованим, фінансування виплат буде зупинено, а вже виплачені кошти Пенсійний фонд вимагатиме повернути. Ця вимога має статус виконавчого документа, що дозволяє примусове стягнення без тривалих судових розглядів. Лікарі вже повідомляють про отримання штрафів від Пенсійного фонду.
Пенсійний фонд відповідає за систему соціального страхування у випадках тимчасової непрацездатності, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з 1 січня 2023 року. Він також адмініструє електронний реєстр лікарняних. У відповідь на запит LB.ua Пенсійний фонд повідомив, що страхові виплати за тимчасову втрату працездатності у 2024 році становили 19,9 млрд грн, у 2025 році — 22,8 млрд грн, а у 2026 році — 6,8 млрд грн. З початку 2026 року вже сформовано понад 3 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність (МВТН). У 2025 році їх було виписано понад 10 млн, а у 2024-му також більше 10 млн.
Пенсійний фонд прибрав інформацію про посилення боротьби з фіктивними лікарняними, залишивши лише коментарі в медіа. В офіційній комунікації залишилися кілька основних моментів: основним документом для призначення виплат залишається лікарняний, сформований на основі медичного висновку; залучення уповноважених лікарів для перевірки лікарняних на обґрунтованість. Раніше Пенсійний фонд також залучав лікарів до перевірок, але тепер закон чітко визначає функції уповноважених працівників Пенсійного фонду та уповноважених лікарів.
Юрист у галузі медправа БФ «Здорові рішення» Максим Дейнега пояснює, що з 2023 року перелік лікарів, яких можуть залучати до перевірок, визначає управління Пенсійного фонду за погодженням з Національною службою здоровʼя. Раніше перелік формувався на рівні постанови Кабінету Міністрів, а тепер це закріплено на рівні закону. На сайті Пенсійного фонду оприлюднюють рішення про затвердження списку лікарів, на 2026 рік це 27 лікарів різних спеціалізацій. Однак процедура їхнього відбору залишається недостатньо прозорою. Закон визначає, що вимоги до уповноважених лікарів встановлюватиме Кабмін, але наразі таких вимог немає.
Перевірка Пенсійного фонду має встановити, чи видали лікарняний з достатніми підставами. Якщо ні, передбачено нарахування пені в розмірі 0,1% за кожен день прострочення, яка нараховується лише після прострочення строку компенсації. Вимога Пенсійного фонду має статус виконавчого документа, що дозволяє примусове стягнення коштів. Якщо медзаклад компенсує ці виплати, то має право стягнути ці кошти з лікаря, який видав необґрунтований висновок. МОЗ додає, що зі змінами кошти можуть стягувати лише в розмірі, не більшому за суму сплаченої компенсації, а розмір нарахованої пені не враховується.
Питання, що таке обґрунтований лікарняний і як відрізнити помилку від фіктивного документа, залишаються відкритими. МОЗ наголошує на позитивному зрушенні — можливості досудового оскарження для медзакладів. Механізми захисту медиків стали більш доступними, а процедура оскарження чітко визначена. Якщо Пенсійний фонд вважає, що лікарняний виписано некоректно, керівник місцевого Пенсійного фонду протягом п’яти днів має звернутися до медзакладу або лікаря, який видав лікарняний, та вимагати компенсацію.
Далі є процедура оскарження, в якій медики можуть наводити факти відсутності вини. Медзаклад подає скаргу протягом 10 днів, а Пенсійний розглядає її протягом 30 днів з можливістю продовження. Рішення можна оскаржити в адміністративному суді. Якщо територіальний підрозділ Пенсійного фонду не задовольнить скаргу, заклад може оскаржити рішення в Пенсійному фонді або в суді. Якщо ж відповідь не надійде протягом 30-45 днів, скарга вважається задоволеною на користь закладу.
Ще одна новація: паперові лікарняні дозволятимуть лише в разі неможливості формування електронного документа. Ця норма діятиме тимчасово — на період воєнного стану та ще три місяці після його завершення. Наразі питання доходить до лікаря лише тоді, коли медзаклад звертається до нього для компенсації. Раніше сума, щодо якої заклад міг звернутися до лікаря, була чітко визначена, а тепер її визначає сам медзаклад. Це може призвести до збільшення вимог до лікарів і створити додатковий тиск на їхню роботу.
Дейнега радить лікарям займати активну позицію під час адміністративного оскарження вимог Пенсійного фонду, надаючи медичні обґрунтування. Лікар має право звернутися до суду для захисту своїх прав. Існує ризик відмови лікарів від оформлення МВТН, але закон зобов’язує лікаря керуватися протоколами та показаннями пацієнта. Якщо лікар відмовляє, пацієнт має право зафіксувати відмову та звернутися до керівництва закладу або до суду. Юрист зазначає, що медзакладам почали надходити вимоги про компенсацію за попередні періоди, що свідчить про активізацію перевірок з боку Пенсійного фонду.