11 квітня 2026 року в Києві обговорюється можливість запровадження суспільно корисних робіт для ліквідації наслідків обстрілів. Це питання наразі розглядає Київська міська військова адміністрація спільно з військовим командуванням. Мова йде про механізм трудової повинності, який передбачений законодавством під час воєнного стану. Хоча остаточне рішення ще не ухвалене, така можливість розглядається. КМВА повідомила, що ініціатива перебуває на стадії вивчення, і чиновники оцінюють доцільність її реалізації в столиці. У разі позитивного рішення до виконання робіт можуть залучати працездатних мешканців, незалежно від їх мобілізаційного статусу, за умови відсутності медичних або вікових обмежень. Це стосується виконання завдань у рамках трудової повинності, що діє під час воєнного стану, і може включати допомогу в ліквідації наслідків атак, зокрема розбір завалів. У міській адміністрації підкреслюють, що рішення ухвалюється не одноосібно – до процесу залучають військове командування, органи місцевої влади та, за потреби, інші державні інституції. Юристи зазначають, що правові підстави для цього існують. Закон дозволяє залучати громадян до суспільно корисних робіт навіть без їхньої добровільної згоди, і це не суперечить Конституції в умовах воєнного стану. Наразі жодних рішень щодо практичного впровадження цих заходів у Києві не прийнято, але ситуація може змінитися в залежності від безпекової обстановки. “У воєнний стан держава має право залучати людей до суспільно корисних робіт не лише на добровільних засадах, і це не суперечить Конституції, оскільки стаття 43 прямо зазначає: робота, що виконується відповідно до законів про воєнний чи надзвичайний стан, не вважається примусовою працею в конституційному сенсі”, – зазначив юрист для Телеграфу. Ядерний експерт Greenpeace Шон Берні попередив, що об’єкт “Укриття” над четвертим реактором Чорнобильської АЕС може зруйнуватися в будь-який момент. За його оцінками, наслідки удару дрона в лютому знищили десятиліття міжнародних зусиль у сфері ядерної безпеки. Берні підкреслює, що якщо конструкція впаде, термінові роботи з контролю радіоактивності на станції стануть фактично неможливими. На думку фахівця, Росія свідомо використовує ядерний чинник як зброю проти України. Раніше Інформатор повідомляв, що військовий розповів про зміну тактики РФ і атаки на Київ. Масована комбінована атака Росії, що тривала з вечора 2 квітня до обіду 3 квітня 2026 року, містила кілька нестандартних тактичних елементів, які офіцер ЗСУ Сергій Місюра вважає принципово важливими для розуміння. Для Київщини і всієї країни це чергова масована атака в довгому ряду аналогічних ударів, але саме 3 квітня вирізнялося двома характерними деталями, які можуть стати нормою. Сили ППО знешкодили 541 із 579 цілей – 26 ракет і 515 безпілотників, зокрема 515 із 542 шахедів та шахедоподібних дронів. Проте жодна з 10 запущених балістичних ракет “Іскандер-М” не була перехоплена, і це питання, якому Сергій Місюра присвячує окрему аналітику. Штраф і обмеження прав: що загрожує чоловікам до 25 років, які не стануть на військовий облік. Сидимо без світла, бо Укренерго не побудувало захисні споруди для енергетики – нардеп Кучеренко.
Можливість залучення киян до ліквідації наслідків обстрілів
