Володимир Путін, російський правитель, ініціював термінову нараду з ключовими представниками економічного блоку РФ через погіршення макроекономічних показників та розбіжності між офіційними прогнозами і реальністю. На фоні падіння ВВП і слабких макропоказників, Путін вимагав пояснень щодо невиконання економічних очікувань. Як повідомляє Reuters, кремлівське керівництво стурбоване спадом економіки на початку 2026 року, що змусило Путіна вимагати від урядовців конкретних планів для стабілізації ситуації.
Під час наради було зазначено, що валовий внутрішній продукт Росії за січень-лютий зменшився на 1,8%. Це свідчить про продовження негативної тенденції вже другий місяць поспіль, незважаючи на попередні очікування уряду щодо зростання. Динаміка останніх років демонструє різке уповільнення: на фоні кризи на Близькому Сході, у березні 2026 року ціни на нафту зросли, що дозволило МВФ трохи підвищити прогноз для Росії – з 0,8% до 1,1% зростання ВВП на рік. Водночас російський Мінфін закладав більш оптимістичний сценарій – близько 1,3% зростання у 2026 році, але вже визнавав можливість перегляду прогнозу вниз через слабкі результати початку року.
На нараді були присутні ключові представники економічного блоку: Максим Орєшкін, помічник президента РФ з економічних питань; Ельвіра Набіулліна, голова Центрального банку РФ; та Антон Силуанов, міністр фінансів. Путін різко розкритикував пояснення щодо падіння показників, зазначивши, що посилання на “сезонність” є недостатніми. “Я розраховую почути сьогодні докладні доповіді про поточний стан економіки і про те, чому макроекономічні показники, як і раніше, не відповідають очікуванням”, – заявив Путін, підкресливши, що навіть офіційні прогнози не виконуються.
За підсумками наради, російський лідер поставив перед урядом низку завдань: підготувати додаткові механізми для відновлення економічного зростання, стимулювати розвиток приватної ініціативи та бізнесу, а також перерозподілити трудові ресурси у більш продуктивні сектори економіки. Окремо він згадав про плани зменшити залежність бюджету РФ від сировинних доходів, насамперед нафти й газу, хоча деталей не навів.
Економіка Росії традиційно залежить від експорту енергоресурсів: за високих цін на нафту бюджет отримує надходження, але під час падіння ринку виникає дефіцит. Незважаючи на багаторічні спроби диверсифікації, ця залежність зберігається. Нинішнє скорочення економіки означає не лише статистичне погіршення, а й практичні наслідки – скорочення інвестицій, обмеження кредитування та зростання вартості позик для населення й бізнесу. Водночас значні військові витрати продовжують поглинати ресурси бюджету, залишаючи менше можливостей для розвитку цивільного сектору.
Українські Сили оборони системно завдають ударів по об’єктах нафтової інфраструктури РФ, що додатково впливає на доходи російського бюджету. Зокрема, після атак було тимчасово зупинено експорт нафти і СПГ через порти Усть-Луга та Приморськ, що призвело до значних щоденних втрат для Москви.
