З проєкту Антикорупційної стратегії виключили положення про прозоре призначення керівників правоохоронних органів. Антикорупційні активісти висловлюють занепокоєння щодо саботажу реформ. Центр протидії корупції наголошує на низькому рівні виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Проєкт стратегії на 2026-2030 роки незабаром буде розглянутий урядом. З документа прибрали положення про проведення відкритих конкурсів на ключові посади в правоохоронних органах, зокрема, на посади генерального прокурора, директора Державного бюро розслідувань та голови Національної поліції. Журналістка ZN.UA Інна Ведернікова повідомила, що ці норми були виключені з документа перед його остаточним ухваленням, хоча раніше передбачали конкурсну процедуру призначення керівників. Ведернікова зазначає, що документ вийшов за межі антикорупційної політики і фактично описує стратегію розвитку держави, яка воює. Уряд працює не лише без стратегії, а й без затвердженої парламентом програми. “Розрізнені європейські дорожні карти й вимоги, які досі не було зведено в єдиний внутрішній курс дій, тут уперше зібрано в цілісну логіку, яка отримала перший удар в уряді. Хоча Качці вдалося “втримати” ключові положення Стратегії, проти яких виступали Мінфін, Мін’юст та інші державні органи, він не був готовий вступати в конфлікт із президентом, який спирається на нереформовані силові органи”, – підкреслює Ведернікова. Центр протидії корупції зазначає, що такі зміни суперечать очікуванням міжнародних партнерів. Європейський Союз наполягає на реформуванні процедури призначення генпрокурора через відкритий конкурс і на обмеженні його повноважень. Попри публічні заяви про виконання антикорупційних зобов’язань, реальний прогрес залишається низьким. За оцінками організації, рівень виконання плану дій становить лише 9%. Також в Офісі президента не розробили законопроєкт щодо перезавантаження ДБР. Активісти зазначають, що петиція про звільнення чинного генпрокурора неодноразово блокувалася. “Ми вже писали, що рівень виконання цього плану з 10 пунктів складає всього 9%. Це реальна оцінка намірів української влади. Офіс Зеленського шість разів блокував реєстрацію петиції про звільнення генпрокурора Кравченка. І саме тому досі не розробили законопроєкт про перезавантаження ДБР”, – зазначили в ЦПК. За даними ЗМІ, у внутрішніх документах США корупцію розглядають як один із ключових викликів для розвитку держави та її інтеграції до західних структур. Європейський Союз підкреслює, що просування України до членства залежить від виконання критеріїв, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна не зможе приєднатися до Європейського Союзу з 1 січня 2027 року через вимоги до країн-кандидатів і тривалість процедури приєднання. Він також наголосив на необхідності чіткої європейської перспективи для України.
Зміни в антикорупційній стратегії: виключення конкурсів на посади
