Начальник департаменту патрульної поліції України Євген Жуков подав рапорт про звільнення після інциденту, що стався 18 квітня у Києві під час стрілянини, коли патрульні залишили цивільних без підтримки. Він охарактеризував дії своїх підлеглих як “ганебні” та такі, що не відповідають стандартам служби. За його словами, поліцейські повинні були діяти рішуче, надаючи допомогу пораненим і нейтралізуючи загрозу, але не змогли адекватно зорієнтуватися в критичній ситуації. Про це він повідомив на брифінгу. Інцидент стосується двох патрульних — чоловіка та жінки, які, згідно зі слідством, залишили місце події під час стрілянини. Незважаючи на суспільний резонанс, про їхню відставку поки що не повідомляється. “Я, як бойовий офіцер, вирішив подати рапорт на звільнення з посади. Вважаю, що це буде справедливо”, — підкреслив Жуков. Після службового розслідування патрульні, які втекли з місця теракту, можуть не лише уникнути ув’язнення, а й зберегти свої посади в поліції. Жуков зазначив, що відповідальність за інцидент також ляже на їхніх керівників. Він закликав не узагальнювати і не оцінювати всю поліцію за вчинками окремих співробітників. Важливо, що ця відставка має особливе значення для репутації самого Жукова, оскільки він є ветераном війни та одним із так званих кіборгів, які захищали Донецький аеропорт у 2014-2015 роках. Його рішення залишити посаду багато хто сприймає як жест особистої відповідальності, що є рідкісним для української правоохоронної системи. Ця ситуація знову підняла питання системних проблем у Міністерстві внутрішніх справ. Критики вказують, що в подібних випадках відповідальність часто беруть на себе керівники, тоді як безпосередні учасники інцидентів уникають суворого покарання. Нагадаємо, що після публікації відео з місця події, на якому поліцейські втікали під час обстрілу, було відкрито кримінальне провадження. Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про розслідування неналежного виконання службових обов’язків поліцейськими. Трагедія сталася у Голосіївському районі столиці: озброєний чоловік відкрив вогонь по людях. За даними міської влади, загинули шестеро осіб, а понад десять отримали поранення. Зловмисника ліквідували під час спецоперації. Відомо, що стрілок Дмитро Васильченков мав строкату біографію: служив у ЗСУ, мешкав у Росії, а в своїх дописах на Facebook демонстрував антисемітські настрої. Питання реформування правоохоронної системи залишається ключовим у контексті євроінтеграції України. Європейський Союз неодноразово наголошував на необхідності змін, пов’язуючи їх із подальшою фінансовою підтримкою держави. Поява патрульної поліції свого часу викликала значний суспільний резонанс, оскільки нові правоохоронці сприймалися як відкриті та сервісні структури, які комунікували з громадянами, надавали допомогу та консультації. Проте з часом рівень довіри до патрульної поліції суттєво знизився, і її діяльність дедалі частіше стає предметом критики. Незважаючи на це, системні зміни у цій сфері просуваються повільно. Критики стверджують, що влада, зокрема під керівництвом Володимира Зеленського, не демонструє достатньої уваги до реального стану справ у правоохоронній системі. Силові структури часто розглядаються як інструмент контролю та внутрішньої стабільності влади. Наприклад, з антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки були вилучені конкурси на генпрокурора та керівників силових органів. Тому виправдання на кшталт “неготовності” окремих поліцейських до критичних ситуацій виглядають непереконливо для частини експертів. Вони вказують на необхідність підвищення професійної підготовки правоохоронців, зокрема у реагуванні на загрози життю та безпеці громадян. Наразі ж виходить, що єдине, до чого поліцейські завжди готові, — це “відлов” людей для мобілізації, замість того, щоб затримувати справді небезпечних осіб з вогнепальною зброєю, які розстрілюють перехожих, як у тирі.
Відставка Жукова: проблеми в патрульній поліції України
