Фінансові ризики затримки танкерів: позиція Великої Британії – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Фінансові ризики затримки танкерів: позиція Великої Британії

Велика Британія досі не затримала жодного нафтового танкера з так званого “тіньового флоту” Росії, незважаючи на заяви уряду. Як повідомляє видання The Times, Королівський військово-морський флот утримується від таких дій через фінансові ризики. У Лондоні існує побоювання, що витрати на утримання затриманих суден у портах можуть досягати десятків мільйонів фунтів стерлінгів. Раніше прем’єр-міністр Кір Стармер висловлював намір посилити тиск на російські танкери, які діють під іноземними прапорами. Серед можливих заходів розглядали навіть висадку спецпризначенців разом із представниками Національного агентства боротьби зі злочинністю. Проте ці плани не були реалізовані через розбіжності всередині уряду, зокрема щодо місця утримання суден та того, яке відомство має покривати витрати. Деякі чиновники звинувачують Міністерство транспорту у затягуванні ухвалення рішень. Як приклад високих витрат, посадовці наводять випадок судна MV Matthew, яке було затримане ірландською владою у 2023 році. На його борту виявили понад 2,2 тонни кокаїну вартістю близько 157 мільйонів євро, а витрати на його утримання, охорону та стоянку вже перевищили 10 мільйонів фунтів. Додаткові ризики пов’язані з міграційним фактором. Міністр внутрішніх справ Шабана Махмуд та глава МЗС Іветт Купер висловлювали занепокоєння, що затримання танкерів може створити умови для подання клопотань про притулок від осіб, пов’язаних із Росією. Водночас, як зазначає видання, на початку місяця один із танкерів “тіньового флоту” пройшов через Ла-Манш під охороною російського військового корабля, а вже наступного дня тим самим маршрутом рухалися ще три підсанкційні судна. Також повідомляється, що після консультацій із генеральним прокурором лордом Гермером британські військові отримали обмеження на прямі дії проти таких суден. Наразі роль Великої Британії в подібних операціях залишається допоміжною. Загалом “тіньовий флот” Росії, за оцінками, налічує близько 700 суден і забезпечує перевезення приблизно 40% експорту російської нафти. Лондон вже запровадив санкції проти понад 500 таких кораблів. Щоб обійти обмеження, судна регулярно змінюють свої назви, прапори, власників та реєстраційні дані. Експерти також попереджають про підвищені екологічні ризики, оскільки ці танкери часто мають слабке страхування і перебувають у неналежному технічному стані. Інші країни також дотримуються подібної обережної позиції. Наприклад, Естонія раніше заявляла, що не планує затримувати такі судна в Балтійському морі через ризик ескалації, включаючи можливий військовий супровід з боку Росії. Ситуація дедалі більше нагадує складне юридичне протистояння на морі. Нагадаємо, у березні стало відомо, що Велика Британія планує активніше перевіряти судна “тіньового флоту” у своїх територіальних водах, щоб ускладнити логістику російського нафтового експорту. У відповідь посол РФ у Лондоні Андрій Келін заявив про підготовку контрзаходів, назвавши їх сюрпризом. Проте, незважаючи на гучні заяви, у квітні стало очевидно, що британським військовим фактично заборонено затримувати російські танкери, суховантажі та контейнеровози, і жодне з таких суден навіть не було зупинене.