Між Грецією та Туреччиною виникла суперечка, що не пов’язана з політичними амбіціями, а стосується традиційного супу. Вважається, що цей суп може лікувати виразки, похмілля та інші недуги. Проте його основний інгредієнт є досить незвичним, тому не всі готові його спробувати. Як повідомляє видання South China Morning Post, традиційний суп готується з коров’ячих нутрощів. Один з рестораторів у грецькому місті Салоніки вирішив зареєструвати цю страву в ЮНЕСКО як грецьку, стверджуючи, що вона згадується в епічній поемі Гомера “Одиссея”. Однак Туреччина не погоджується з цим, заявляючи, що суп з нутрощів є частиною їхньої історичної спадщини. Це не перша страва, через яку виникають суперечки між Грецією та Туреччиною. Вони досі не можуть визначити, кому належить кава, фаршироване виноградне листя та пахлава. Але саме питання про суп з нутрощів викликало широкий резонанс. Греки називають цю страву пача, а турки – іскембе. Обидві країни стверджують, що вона є невід’ємною частиною їхньої кухні протягом століть. Дімітріс Карухас, який вирішив зареєструвати суп в ЮНЕСКО, зазначає, що черга до його ресторану стоїть майже цілодобово. Люди приходять, щоб скуштувати цю страву, оскільки вона заспокоює шлунок і допомагає в відновленні суглобів завдяки високому вмісту колагену. Також її полюбляють ті, хто часто вживає алкоголь і має проблеми зі шлунком. Грецький кухар стверджує, що рецепт був запозичений візантійцями у давніх греків і передано османам. Він навіть згадується в “Одіссеї”, зокрема, у рецепті бенкету, який Пенелопа приготувала для наречених у день повернення Одіссея з довгої подорожі. Тим часом турки вважають, що суп є їхнім власним винаходом. Алі Туркмен, турецький ресторатор, наголошує, що ця страва є історично та культурно специфічною для Туреччини, хоча суп також популярний у Греції як страва після бурхливої ночі. Він підкреслює, що греки намагаються привласнити цю страву, але у них нічого не вийде, оскільки суп є унікальним для Туреччини. За його словами, ця страва була невід’ємною частиною культури країни протягом століть. Варто зазначити, що між грецьким і турецьким супами є певна різниця. Обидва готуються на основі насиченого часникового бульйону, але в турецькому іскембе використовується лише трібуха, тоді як у грецькому також додаються коліна. Турки наголошують, що мандрівник XVII століття Евлія Челебі у своїй “Книзі подорожей” описував торговців, які продавали суп з нутрощів у Стамбулі, наводячи це як доказ 400-річної історії цього супу в Туреччині. Ні Греція, ні Туреччина не мають наміру поступатися своєю думкою, тому суп продовжує залишатися предметом суперечки. Чи буде вона розв’язана, покаже час.
Суп, що розділяє: Греція та Туреччина змагаються за традицію
