Київ ліквідував тисячі старих МАФів, прагнучи запровадити прозору систему оренди, але результати виявилися незначними. Громадський активіст Павло Постоєнко, після масштабного демонтажу кіосків, звернувся до міської влади за офіційними даними і отримав невтішну відповідь. Станом на 20 квітня 2026 року через платформу Прозорро укладено всього 138 нових договорів оренди для розміщення тимчасових споруд, з яких 13 вже розірвано. Ці цифри надало КП “КИЇВ.ПРОЗОРО” у відповідь на запит активіста, а документ підписав заступник директора Артем Дмитренко, датований 20 квітня 2026 року. Інформація доступна на офіційному сайті підприємства.
Найбільша кількість нових МАФів розташована в Оболонському районі — 75 договорів, з яких 71 ще чинний. Щомісячна орендна плата за ці договори становить майже 2 млн грн без ПДВ. На другому місці знаходиться Подільський район з 28 договорами, з яких 27 залишаються чинними. Печерський район має 24 договори, але 8 з них вже розірвано, що є найвищим відсотком відмов. Щомісячна орендна плата за 16 чинними договорами перевищує 615 тис. грн, що може свідчити про те, що підприємці не можуть витримати реальні ринкові ставки аукціону.
Святошинський район є найменшим за кількістю укладених договорів — всього 11, і всі вони чинні. Щомісячна сума оренди в цьому районі становить 357 тис. грн. У цілому, за чотирма районами місто отримує понад 3,6 млн грн щомісяця від нових МАФів.
Постоєнко вважає, що масові розриви договорів є закономірним наслідком ситуації. Він зазначає, що підприємці не бажають сплачувати справедливу та реальну орендну плату до бюджету. Активіст вбачає в цьому позитивний аспект: менше кіосків на вулицях означає більше простору для бізнесу в капітальних будівлях.
Київська міська рада ще в червні 2024 року ухвалила рішення, відповідно до якого нові місця під МАФи, кіоски та інші тимчасові споруди можуть бути отримані лише через відкриті електронні аукціони Прозорро. Усі старі договори були анульовані, а кіоски підлягають демонтажу протягом двох років. Частину знесених споруд передали армії для використання як складів. Проте підприємці все частіше обирають перші поверхи будинків, оскільки попит на комерційну нерухомість у столиці зростає на фоні зменшення кількості вуличних кіосків.
