В Україні спростили порядок оформлення майна на малолітніх і неповнолітніх дітей. Тепер для таких правочинів не потрібен дозвіл органу опіки та піклування, але згода батьків або інших законних представників залишається обов’язковою.
Про це 23 квітня повідомила пресслужба Міністерства юстиції України. Йдеться про правочини, за якими малолітня або неповнолітня дитина безоплатно набуває у власність майно, зокрема нерухомість, користувачем якої вона є.
Раніше, щоб оформити майно на дитину (зокрема за договором дарування), нотаріусу був потрібен попередній дозвіл органу опіки та піклування від батьків або інших законних представників. «Така вимога скасовується. Водночас залишається необхідною згода батьків (інших законних представників). Ці зміни передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб» від 25.03.2026 року № 4824-IX, який 23 квітня підписав президент України», — наголосили у Мін’юсті.
Закон спрощує механізм набуття дітьми права власності на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, інше цінне майно, у тому числі транспортні засоби. Його положення набирають чинності через місяць з дня, наступного за днем опублікування.
У цьому питанні важливий вік дитини, адже від нього залежить її цивільна дієздатність і можливість бути безпосереднім учасником правовідносин. У роз’ясненні також зазначено: правочин може бути вчинений без згоди одного із батьків (інших законних представників), якщо вони:
Водночас дозвіл органу опіки і піклування не потрібен лише тоді, коли дитина набуває право власності на майно. Якщо ж ідеться про відчуження (зокрема шляхом продажу, дарування, міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділ, виділ, передачу в заставу, іпотеку нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є дитина, дозвіл органів опіки для оформлення є обов’язковим.
Окремо у роз’ясненні йдеться про розпорядження майном у спільній власності кількох осіб. Співвласників часто цікавить, чи може один із них продати свою частку без згоди інших. Закон встановлює правила такого продажу і гарантії захисту прав інших співвласників.
Майно, яке належить двом або більше особам, є спільною власністю. Вона вважається частковою, якщо договором або законом не визначено спільну сумісну власність (стаття 355 Цивільного кодексу України). Спільна часткова власність — це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного (стаття 356 Кодексу). Спільна сумісна власність — це спільна власність без визначення часток кожного (стаття 368 Кодексу).
Кожен співвласник має частку не в натурі, а у праві власності на спільне майно загалом. За статтею 361 Кодексу він може самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності — продати, заповісти або подарувати.
Згода інших співвласників на відчуження частки не потрібна. Але у разі продажу продавець зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір, ціну та інші умови. Відповідно до статті 362 Кодексу співвласник має переважне право купівлі частки перед іншими особами за оголошеною ціною та на інших рівних умовах, крім продажу з публічних торгів.
Підтвердженням повідомлення може бути свідоцтво нотаріуса про передачу заяви продавця (стаття 84 Закону України «Про нотаріат») або заяви співвласників про відмову від переважного права купівлі, справжність підписів на яких засвідчується нотаріально.
Якщо співвласники відмовилися від переважного права або не скористалися ним, продавець може продати частку іншій особі: для нерухомого майна — після одного місяця, для рухомого — після 10 днів від дня отримання повідомлення. Якщо купити частку хочуть кілька співвласників, продавець сам обирає покупця.
Якщо частку продано з порушенням переважного права, співвласник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач повинен внести на депозитний рахунок суду суму, яку за договором мав сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Передача переважного права купівлі частки іншій особі не допускається.
Переважне право співвласників діє лише у випадку купівлі-продажу частки. Згідно з Постановою Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі № 520/2224/19-ц, у разі відчуження частки через договір міни, дарування, ренти, довічного утримання, спадковий договір, складання заповіту або внесення вкладу до статутного капіталу інші співвласники не мають переважного права на придбання такої частки.
