У найближчій перспективі американський долар стикається з двома ключовими проблемами: геополітикою та держборгом США, вартість обслуговування якого зростає. Посилення турбулентності долара у світі стало наслідком процесів, що формувалися у світовій економіці та політиці останніми роками. Попри те, що США тривалий час залишалися головним охоронцем законності та мали провідну світову економіку, долар був беззаперечною «валютою № 1» у всіх розрахунках — від сировини до фондового ринку.
Фінансовий аналітик Мінфіну Олексій Козирев прогнозує, що до кінця 2026 року на світових ринках долар проходитиме через значну турбулентність уже наприкінці весни та влітку. За його словами, головними чинниками стануть насамперед геополітика і частково економіка. Особливо це проявиться, якщо до осені американський бюджет зіткнеться з необхідністю підвищення стелі держборгу, що може викликати нові політичні баталії між демократами та республіканцями через можливий шатдаун.
На думку експерта, визначальними тригерами для співвідношення долара до євро та інших провідних валют у цей період будуть не лише рішення ФРС США та ЄЦБ щодо відсоткових ставок, не лише можлива заміна чинного голови Федрезерва Джерома Пауелла на лояльнішу до Трампа фігуру, де найімовірнішим кандидатом називають Кевіна Ворша, і не регулярна статистика з економіки США. Вирішальну роль, за оцінкою Козирева, відіграватимуть саме геополітичні та військові рішення Дональда Трампа.
До листопада, коли в Америці досягне піку політична боротьба між демократами та республіканцями за місця в Конгрес та Сенат, аналітик очікує відносної стабільності долара щодо інших валют. На його думку, така стабільність буде необхідною республіканцям перед виборами. Водночас наприкінці листопада-грудні долар знову почне «лякати» інвесторів своєю залежністю від геополітики. Це, як вважає експерт, підштовхуватиме їх до золота та вкладень у «тихі економічні гавані» або валюти-притулки, зокрема швейцарський франк.
За прогнозом Олексія Козирева, коридор за парою євро/долар у період із травня до листопада 2026 року становитиме від 1,138 до 1,195 долара за євро, у листопаді — від 1,148 до 1,183 долара, а в грудні — від 1,157 до 1,20 долара за євро.
Для України ситуація має окреме значення. ЄС залишається найбільшим торговельним партнером нашої держави, а основна частина міжнародної допомоги нині надходитиме в євро, зокрема кредит на 90 млрд євро. Водночас долар США щонайменше до кінця 2026 року залишатиметься головною валютою, до якої Нацбанк і далі прив’язуватиме курс гривні. Хоча фактично НБУ вже працює з бівалютним кошиком завдяки політиці «гнучкого курсоутворення» за доларом, що опосередковано впливає і на курс євро в Україні.
З огляду на зростання дефіциту бюджету, збереження тенденції до збільшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі та продовження війни РФ проти України, поступова девальвація гривні щодо долара, за оцінкою аналітика, триватиме й надалі. Водночас цей процес відбуватиметься під повним контролем Нацбанку, адже різкий стрибок курсу долара і євро може спровокувати новий інфляційний шок. А цього НБУ допустити не може, оскільки саме він відповідає за цінову стабільність.
Додатковий простір для маневру щодо волатильності курсу НБУ та уряду надає Меморандум про взаєморозуміння із групою офіційних кредиторів щодо призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом. До цієї групи входять США, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Канада, Японія, Нідерланди та Південна Корея. Відповідно до Меморандуму, усі платежі за держборгом, які Україна мала почати обслуговувати з лютого 2026 року, офіційно відстрочено до кінця лютого 2030 року. Ці строки також узгоджено з новою програмою співпраці з МВФ.
З одного боку, цей документ дає Мінфіну змогу перегрупувати держфінанси і спрямувати вивільнені ресурси, які мали йти на погашення зовнішніх боргів, на фінансування внутрішніх боргів держави. Це дозволить чиновникам, не побоюючись тиску на бюджет 2026 року через переоцінку зовнішнього боргу, проводити девальвацію гривні в темпі, потрібному для економіки. Причому робити це поступово і без додаткової емісії гривні, якої було б неможливо уникнути без міжнародної допомоги. Надходження нової міжнародної допомоги від Євросоюзу, яка буде в євро, продовжить змінювати структуру ЗВР України, зменшуючи частку долара та збільшуючи питому вагу євро.
Олексій Козирев прогнозує, що до кінця 2026 року частка долара США в резервах України знизиться з 70,4% ($36,62 млрд) на 01.04.2026 року до 55−65% від суми ЗВР, які будуть на той момент.
З іншого боку, значна девальвація гривні може спричинити ще вищу інфляцію, що є небезпечним. На початок 2026 року сукупний державний та гарантований державою борг України перевищив $213 млрд (понад 9 трлн гривень), що вже тоді становило близько 98,4% від прогнозованого ВВП країни. Тому, як наголошує аналітик, суттєво «підривати» курс зараз економічно необґрунтовано. Це розуміють усі чиновники, тож агресивної девальвації у найближчий період НБУ не проводитиме. Водночас Нацбанк все ж змушений зважати на середній курс долара за роком, закладений до бюджету 2026 року, а він перебуває в межах 45,6−45,7 грн/$.
За прогнозом експерта, курс долара поступово зростатиме до рівня 45 гривень до кінця літа — вересня 2026 року. При цьому можливі ситуативні коливання котирувань американської валюти на торгах у межах «плюс-мінус» 50−60 копійок на доларі протягом усього цього періоду залежно від обсягів попиту і пропозиції валюти на українському міжбанку та інтенсивності інтервенцій Нацбанку. Рівень 45,10−45,35 гривень очікується вже у жовтні-початку листопада. А котирування долара на міжбанку в межах закладених до бюджету рівнів 45,6−45,7 гривень або навіть трохи вище можуть з’явитися у листопаді-грудні цього року. На готівковому ринку, за його словами, ціни продажу долара в усі ці періоди будуть на 20−40 копійок вищими за рівень міжбанку.
Нещодавнє зростання котирувань міжбанку до рівнів близько 44,10−44,15 гривень і вище за долар, а готівкового ринку — в межах до 44,20−44,40 гривень за долар, Козирев вважає ситуативною девальвацією гривні в межах, які контролює Нацбанк.
Він також зазначає, що останні інтервенції НБУ та його активність на торгах дозволять утримувати поріг котирувань безготівкового долара в межах близько 44 гривень, плюс-мінус до 20−35 копійок, ще досить довго. Тому підстав для глобальної паніки він поки не бачить. Що ж до купівлі населенням готівкового долара та заробітку на таких операціях, то станом на останню декаду квітня 2026 року експерт не радить поспішати до обмінників із купівлею долара. Навпаки, у разі досягнення ситуативних рівнів 44,45−44,55 гривень за долар він радив би продавати готівковий долар і переходити в гривневі інструменти, щоб згодом відкупити валюту при ситуативних просіданнях до 43,40−43,70 гривень за долар.
Водночас експерт радить проводити всі подібні операції з купівлі та продажу валюти, не забуваючи про загальні правила диверсифікації валютних заощаджень. На період кінця квітня-травень він рекомендує тримати пропорцію: 40% — у доларі, до 60% — у євро. Наприкінці травня цю пропорцію, за його словами, варто знову переглянути залежно від поточних реалій геополітичної обстановки у світі та ситуації в Україні.
