Київ готується до нового опалювального сезону, вкладаючи мільярди у відновлення та децентралізацію теплопостачання. Водночас для частини мешканців столиці перспектива пройти зиму з теплом досі не має гарантій. Після руйнування ТЕЦ-4 на лівому березі ситуація для понад тисячі будинків залишається невизначеною.
Про підготовку міста до зими виданню “Суспільне” розповів виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелєєв. Натомість народний депутат і перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко озвучив значно тривожніший прогноз.
За словами Кучеренка, є ймовірність, що не всі українці цієї зими матимуть опалення. Найбільше занепокоєння викликає лівий берег: після руйнування Дарницької ТЕЦ-4 у лютому 2026 року понад тисяча будинків у Дніпровському та Дарницькому районах досі залишаються без централізованого тепла.
У КМДА оцінюють ситуацію стриманіше. Як зазначив Пантелєєв, на першочергові роботи місто вже спрямувало близько 5 млрд грн. У другому кварталі планують додатково виділити ще 7,5 млрд грн на обладнання, підрядників і нові проєкти. Загалом комплексний план стійкості Києва оцінюють у 61 млрд грн, з яких близько 30 млрд грн становлять пріоритетні заходи до зими.
У столиці вже встановили п’ять когенераційних установок загальною потужністю 66 мегаватів, тобто міні-ТЕЦ. Два об’єкти вже працюють, ще три перебувають на етапі пусконалагодження. За словами Пантелєєва, цього ресурсу недостатньо, щоб покрити всі потреби міста, однак він дає змогу підтримувати критично важливі об’єкти.
Окремо місто розвиває децентралізацію. Йдеться про встановлення сонячної генерації для шкіл, резервного живлення для соціальної сфери та модульних котелень для будинків, які виходять із централізованої мережі. Фінансування відбувається за схемою: 90% коштів надає місто, 10% — будинкова громада. За три роки понад 70 дахів у Києві вже отримали сонячні електростанції.
Головним питанням для лівого берега залишається майбутнє Дарницької ТЕЦ. Експерти аналітичного центру DiXi Group вважають, що єдиний реальний спосіб повернути тепло до початку сезону 2026/2027 — це повністю замінити пошкоджене обладнання на ідентичне з консервації в інших країнах у форматі гуманітарної допомоги. У березні уряд підтвердив, що відновлення фінансуватиметься державним коштом, хоча станція перебуває у приватній власності.
Однак навіть запуск ТЕЦ не знімає всіх ризиків. Ексочільник “Укренерго” Володимир Кудрицький наголошує, що по відновленому об’єкту будь-якої миті можуть вдарити нові ракети. На його думку, єдиним виходом із цієї ситуації є створення мережі децентралізованих малих електростанцій на лівому березі. Водночас це потребує років роботи й значних коштів, а на Троєщині, наприклад, немає газових мереж середнього тиску, тому їх доведеться прокладати заново.
Показовим є і прогноз очільника Держагентства з відновлення Сергія Сухомлина. За його даними, ще у лютому 2026 року Київ був готовий до наступного опалювального сезону лише на 1-2%. Відтоді темпи робіт зросли, але розрив між потребами та наявними ресурсами все ще залишається значним.
Зима 2025-2026 стала для Києва найважчою з початку повномасштабного вторгнення. Після масованих ударів по міських ТЕЦ у січні-лютому 2026 року тисячі будинків залишалися без тепла протягом тижнів. Найскладніша ситуація була на лівому березі, де ТЕЦ-4 та ТЕЦ-6 забезпечували теплом цілі житлові масиви — Троєщину, Лісовий масив, Дарницю, Дніпровський район. Через зупинку насосів після ударів воду із систем опалення довелося зливати, щоб труби не полопалися в мороз.
Правий берег виявився стійкішим саме тому, що система опалення там давно децентралізована: замість двох великих станцій працюють сотні невеликих котелень. Саме цей підхід тепер покладено в основу стратегії підготовки лівого берега до наступного сезону. Втім, чи встигне місто реалізувати цю стратегію до листопада, поки що залишається відкритим питанням.
