Серія ударів українських дронів по нафтобазах, нафтопереробних заводах і портах Росії фактично заблокувала її нафтовий експорт. На це вказують відкриті дані. Як зазначає Al Jazeera, таким чином західні нафтові санкції проти РФ посилюються прямим ураженням інфраструктури.
В аналітичному матеріалі йдеться, що лише за березень 2026 року доходи Кремля від нафти зменшилися на 2,3 мільярда доларів. У квітні ситуація ще більше погіршилася: показники опустилися до найнижчого рівня з літа 2024 року.
Із 21 березня 2026 року Україна почала системно знищувати портову та нафтопереробну інфраструктуру РФ. Результат проявився швидко: перевалка сирої нафти скоротилася на 300 тисяч барелів на добу, а експорт нафтопродуктів — на 200 тисяч барелів. Через атаки росіяни не можуть нормально перевантажувати сировину на танкери.
Через це Росія змушена знижувати і видобуток, адже транспортувати та переробляти нафту стає ніде. Обсяги російського видобутку зменшилися на 300-400 тисяч барелів на добу. Навіть зростання вартості бареля понад 100 доларів на тлі напруги навколо Ормузької протоки не рятує Москву від фінансових втрат.
Кілька днів тому Служба безпеки України уразила нафтоперекачувальну станцію “Горький” у Росії. Там виникла пожежа площею 20 тисяч квадратних метрів. Ця станція забезпечує перекачування нафти до НПЗ “Лукойл” у Кстово. Окрім цього, після атак безпілотників припинили роботу два заводи “Роснефті” — Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ, а також було пошкоджено НПЗ у Сизрані у Самарській області.
Системні удари по енергетичній інфраструктурі РФ стали частиною ширшої стратегії тиску на російську воєнну економіку. Нафтові доходи залишаються головним джерелом фінансування війни для Кремля, забезпечуючи понад третину федерального бюджету. Позбавляючи Росію можливості переробляти та вивозити сировину, Україна завдає удару по ключовій частині її фінансової системи.
Ефект від атак посилюють міжнародні санкції проти російської нафти. Захід обмежив страхування танкерів і запровадив цінову стелю на рівні 60 доларів за барель. Попри окремі послаблення з боку США, “тіньовий флот” РФ стикається з дедалі більшими труднощами у реалізації сировини. Сукупний військовий і економічний тиск знижує здатність Москви фінансувати бойові дії.
Аналітики наголошують, що падіння видобутку матиме тривалі наслідки. Навіть після відновлення інфраструктури повернутися до попередніх показників буде непросто. Пошкодження свердловин і трубопроводів часто є незворотними, а це означає структурне зниження нафтових доходів на роки вперед.
У ніч на 20 квітня в Краснодарському краї Росії безпілотники атакували морський порт і нафтопереробний завод. Вибухи лунали в районах Туапсе, Геленджика та Анапи. У Туапсе після удару БПЛА зайнялася територія морського порту. Також надходили повідомлення про пожежу на території Туапсинського нафтопереробного заводу. За даними ЗМІ, у резервуарному парку Туапсинського НПЗ зафіксували понад десять осередків горіння.
18 квітня Сили оборони України завдали скоординованих ударів по чотирьох стратегічних об’єктах нафтопереробної галузі Росії. Вогонь охопив об’єкти у Самарській, Ленінградській областях і Краснодарському краї. Пожежі виникли на нафтопереробних заводах та інфраструктурних об’єктах, які безпосередньо забезпечують паливом окупаційні війська.
Того ж дня дрони атакували Сизранський нафтопереробний завод у Самарській області Росії. За даними з відкритих джерел, вогонь охопив резервуарний парк підприємства, де одночасно зберігаються сировина та готові нафтопродукти перед відвантаженням.
У ніч на 5 квітня безпілотники вдарили по нафтопереробному заводу в Кстово Нижегородської області. Також дрони знову атакували Ленінградську область. Їхньою ціллю став Приморськ — один із головних нафтоекспортних портів Кремля, який і без того суттєво постраждав від атак БПЛА протягом останніх тижнів.
У ніч проти 28 березня вибухи пролунали на нафтопереробному заводі “Славнефть-ЯНОС” у Ярославлі та на підприємстві з виробництва вибухівки у Чапаєвську Самарської області. У Генштабі підтвердили атаку.
