Жінці, яка отримувала допомогу на проживання як внутрішньо переміщена особа, припинили виплати та вимагають повернути 38 тисяч гривень через виявлену квартиру, про яку вона не повідомила. Водночас вона наполягала, що на момент оформлення допомоги така вимога не діяла. Про це йдеться в рішенні Соборного районного суду міста Дніпра, опублікованому 14 квітня 2026 року.
20 червня 2022 року жінка звернулася до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб і заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. На підставі поданих документів 21 червня 2022 року їй призначили допомогу з 1 червня 2022 року у розмірі 2 тисячі гривень щомісячно.
Під час перевірки соцзахист встановив за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що з 9 лютого 2021 року жінка має у приватній власності квартиру за договором купівлі-продажу. Загальна площа житла становить 78,1 кв. м, житлова — 55,9 кв. м.
Оскільки вона не повідомила про ці обставини, рішеннями соцзахисту від 21 березня 2025 року їй припинили виплату допомоги з 1 квітня 2025 року та визначили надміру виплачену суму за період з 1 вересня 2023 року по 31 березня 2025 року в розмірі 38 тисяч гривень. Саме таку суму, за висновком органу, їй надміру перерахували з державного бюджету.
14 січня 2026 року жінка подала до суду відклик на позовну заяву та просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Вона зазначила, що станом на 20 червня 2022 року, коли подавала заяву про призначення допомоги, Порядком не було передбачено такої підстави для неотримання або припинення допомоги, як наявність житла у внутрішньо переміщеної особи. Також вона наголосила, що на отримувачів допомоги цією постановою не покладали обов’язку подавати уточнені відомості органу, який здійснює виплату, оскільки вона є пенсіонеркою, а допомогу їй продовжували автоматично.
Жінка вказувала, що Порядок передбачає відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заяві, однак доказів подання нею недостовірних відомостей або умисного перекручування інформації не надали. За її словами, на момент подання заяви вимог щодо підтвердження наявності або відсутності житла на підконтрольній території не було. Вона також заявила, що соцзахист не навів переконливих аргументів щодо неможливості своєчасної перевірки інформації, з огляду на те, що доступ до державних реєстрів був обмежений з 19 грудня 2024 року по 20 січня 2025 року, тоді як обов’язок перевіряти відповідні відомості виник з 1 вересня 2023 року після внесення змін до Постанови № 332. На її думку, саме працівники УСЗН мали роз’яснити необхідність подання додаткових документів для отримання допомоги або підстави для припинення виплат. У матеріалах справи, як вона зазначала, немає доказів того, що до проведення верифікації працівники УСЗН повідомляли її про потребу надати додаткові документи та відомості.
Крім того, жінка наполягала, що сума допомоги, яку просить стягнути соцзахист, була виплачена добровільно, а доказів її недобросовісності як набувача допомоги не встановлено, тому позов, на її думку, не підлягав задоволенню.
Суд задовольнив позов Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради. З жінки на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради стягнуть надміру нараховану суму допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 38 тисяч гривень.
Суд зазначив, що відповідачка в період отримання державної допомоги не повідомляла управління про придбання квартири 9 лютого 2021 року, а це є підставою для стягнення безпідставно набутих коштів. Оскільки на час розгляду справи сума надміру перерахованої державної допомоги в розмірі 38 тисяч гривень до бюджету не повернута, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважав за доцільне стягнути з неї на користь Центрального управління соціального захисту населення ДМР суму незаконно отриманої державної допомоги у розмірі 38 тисяч гривень.

