Чоловік заявив, що повністю погасив борг перед АТ КБ «ПриватБанк», однак після цього з його рахунку додатково списали 31 922 гривень. Він вважав такі списання безпідставними та просив повернути кошти. Про це йдеться у рішенні Центрального районного суду м. Миколаєва, опублікованому 22 квітня 2026 року.
18.02.2011 року чоловік підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Через неналежне виконання зобов’язань щодо повернення кредиту рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 вересня 2024 року у справі №490/5638/23 (2/490/1981/2024) з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнули 49 614 гривень заборгованості за кредитним договором № б/н від 18.02.2011 року. При цьому банк заявляв до стягнення 101 626 гривень, але позов задовольнили частково.
Позивач зазначав, що попри рішення суду АТ КБ «ПриватБанк» не перерахував суму боргу та продовжив обліковувати заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.02.2011 року у розмірі 101 626 гривень. За його словами, борг, визначений рішенням суду від 19.09.2024 року, він сплатив повністю, тому 06.08.2025 року приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №76584936 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з повним фактичним виконанням рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 вересня 2024 року у справі №490/5638/23.
Також він посилався на лист від 05.09.2025 року, в якому приватний виконавець підтвердила, що під час примусового виконання виконавчого провадження №76584936 стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» перерахували 50 689 гривень, з яких 49 614 гривні становив основний борг, а 1 074 гривень — сума судового збору.
Водночас у період з 01.01.2025 року по 28.07.2025 рік АТ КБ «ПриватБанк», як стверджував чоловік, самостійно списало з його рахунку 31 922 гривень у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 18.02.2011 року. 01.08.2025 року він направив до АТ КБ «ПриватБанк» претензію про повернення цієї суми, однак, згідно з листом банку від 05.09.2025 року, її залишили без задоволення. Позивач вважав, що оскільки заборгованість уже була повністю сплачена в межах виконавчого провадження №76584936, автоматично списані в період з 01.01.2025 року по 28.07.2025 року 31 922 гривень підлягають поверненню на підставі статей 1212, 1213 ЦК України як набуті без достатньої правової підстави.
05.03.2026 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні вимог. У банку зазначили, що чоловік просить стягнути 31 922 гривень як «безпідставно списані кошти», однак надана ним загальна виписка за період 01.01.2025 року -02.09.2025 року це спростовує. За цією випискою загальна сума надходжень на рахунок за вказаний період становила 79 551 гривні. Водночас, згідно з листом приватного виконавця від 05.09.2025 року, в межах примусового виконання рішення суду № 490/5638/23 на користь банку перерахували 50 689 гривень. Арифметична різниця між усіма надходженнями та коштами, перерахованими виконавцем, становить 28 862 гривень, що суттєво відрізняється від заявленої у позові суми 31 922 гривень.
Також представник банку наголосив, що позивач не надав належного розрахунку, який би пояснював походження суми 31 922 гривень. Крім того, банк послався на практику Верховного Суду — постанову від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17 — і вказав, що ст. 1212 ЦК України застосовується лише тоді, коли майно набуте без правової підстави. На думку відповідача, у цьому випадку кошти списувалися на підставі чинного договору, який не визнаний недійсним, а саме списання відбувалося в межах банківського обслуговування рахунку відповідно до умов та правил надання банківських послуг, з якими чоловік погодився під час підписання анкети-заяви.
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. У рішенні зазначено, що з наданих ним доказів неможливо встановити, що АТ КБ «ПриватБанк» списало 31 922 гривень саме в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.02.2011 року.
Суд вказав, що на підтвердження незаконного списання коштів з карткового рахунку сторона позивача надала чотири виписки: дві однакові виписки за період 01.01.2025 року по 02.09.2025 року із зазначенням балансу на початок періоду 102 701 гривні, балансу на кінець періоду 23149 гривень та загальної суми надходжень 79 551 гривні; виписку про рух коштів без відображення залишків по картці/рахунку за період з 01.01.2025 року по 28.07.2025 року, в якій зазначено суму надходжень 31 922 гривень; а також виписку за період 01.01.2025 року по 12.08.2025 року, де вказано баланс на початок періоду – 101 626 гривень, баланс на кінець періоду – 24 812 гривень та загальну суму надходжень 76 813 гривень.
Під час дослідження цих документів суд встановив, що виписки за один і той самий період містять різні суми балансу на початок періоду, різні суми балансу на кінець періоду та різні суми надходжень. Тому, на думку суду, з наданих доказів неможливо встановити, що АТ КБ «ПриватБанк» списало 31 922 гривень саме на погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.02.2011 року.
Суд також зауважив, що всупереч вимогам закону позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження списання АТ КБ «ПриватБанк» коштів з рахунку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 18.02.2011 року, яка в межах виконавчого провадження вже була стягнута з нього. Окремо зазначено, що сторона позивача не заявляла клопотання про витребування розгорнутої виписки по рахунку.
З огляду на це суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними та достатніми доказами, а тому не підлягають задоволенню.
