Виконавчий орган Київської міської ради 24 квітня 2026 року затвердив розпорядження №93 про доцільність залучення 50 млн євро кредитних коштів від Європейського банку реконструкції та розвитку. Позика призначена для виконання плану енергостійкості Києва та забезпечення стабільного проходження опалювального сезону 2026/2027 років. Рішення ухвалили після перемовин з ЄБРР і на підставі рішення Київської міської ради. Документ підписав міський голова Віталій Кличко.
Згідно з офіційним розпорядженням КМДА №93, кредит мають залучити до бюджету міста Києва. Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради отримав доручення провести всі організаційно-правові процедури, необхідні для оформлення запозичення. Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на заступника голови КМДА Пантелеєва П.О.
Підґрунтям для ухвалення цього рішення стали кілька нормативно-правових актів. Серед них — Бюджетний кодекс України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Указ Президента №239/2026 від 14 березня 2026 року, яким введено в дію рішення РНБО від 3 березня 2026 року щодо Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. Разом ці документи створюють правову основу для залучення зовнішнього фінансування на потреби міської енергетики.
Окремою підставою стало рішення Київської міської ради №358/10825 від 10 березня 2026 року “Про питання забезпечення енергетичної стійкості територіальної громади міста Києва”. Його ухвалили після складних перемовин із центральною владою, адже спочатку план стійкості столиці не пройшов засідання РНБО і потребував суттєвого доопрацювання. Після повторного розгляду та корегування показників документ підтримали 92 депутати, що відкрило шлях до подальших фінансових рішень.
Хоча 50 млн євро — значна сума, вона не покриває всіх потреб у фінансуванні енергетичної стійкості столиці. Підготовка Києва до наступного опалювального сезону оцінюється у десятки мільярдів гривень. Ці кошти необхідні для резервного живлення теплозабезпечення, розвитку когенерації, децентралізації опалення та підвищення енергоефективності для мешканців. Кредит ЄБРР розглядається як одне з ключових зовнішніх джерел фінансування поряд із коштами міського бюджету.
Потреба в такому рішенні посилилася через серйозні проблеми в тепловій інфраструктурі Києва. Після масованого удару 3 лютого 2026 року була пошкоджена Дарницька ТЕЦ-4, а її відновлення досі не завершено. Через це тисячі домогосподарств на лівому березі опинилися у вкрай складній ситуації. За таких умов повноцінна підготовка міста до нового опалювального сезону лише за рахунок власних ресурсів є практично неможливою.
Для Києва це не перший випадок залучення фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку для теплоенергетичної галузі. У 2024 році Київрада вже запозичила в ЄБРР 50 млн євро на підтримку фінансової стійкості КП “Київтеплоенерго”. Тоді кошти залучали строком на 5 років під 2,5% річних із погашенням двічі на рік. Окрім цього, місто отримало інвестиційний грант у розмірі 5 млн євро від США в межах “Програми забезпечення стійкості”. Нинішнє розпорядження фактично продовжує практику залучення ресурсів міжнародних фінансових інституцій для потреб столичної енергетики.
Паралельно із зовнішніми запозиченнями Київ використовує й інші механізми фінансування комунальної енергетики. У березні 2026 року депутати збільшили статутний капітал КП “Київтеплоенерго” ще на 2,7 млрд грн, попри вимоги опозиції спочатку надати звіт про використання попередніх коштів. Станом на березень 2026 року на рахунках підприємства вже було консолідовано понад 11 млрд грн. Водночас питання ефективності використання цих ресурсів і дотримання строків підготовки до зими залишається відкритим.
