Офіційна Москва знову вдалася до риторики про «удари відплати» після атак українських дронів, цього разу — у відповідь на удари по НПЗ у Капотні. Реакція Кремля та інших офіційних представників на пожежу в московському нафтовому районі з’явилася лише надвечір, через кілька годин після інциденту.
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук жорстко й однозначно відреагував на ці заяви, наголосивши, що країна-агресор не має морального права говорити про будь-яку «відплату».
Братчук поширив у своєму Telegram-каналі допис іншого каналу, підтримавши викладені там думки щодо заяв РФ. У повідомленні йшлося, що саме Росія розпочала повномасштабну війну проти України, вбила тисячі цивільних і сотні дітей, а також щодня знищує цивільну інфраструктуру, житлові будинки, енергетику, водопостачання, транспорт і зв’язок у різних регіонах країни.
Він додав, що саме Україна могла б говорити про «відплату», а не Росія. Водночас, за його словами, українська сторона не використовує таку риторику, натомість щодня на всіх рівнях заявляє про прагнення завершити війну і досягти стійкого гарантованого миру.
Братчук також нагадав, що упродовж перших трьох років широкомасштабного вторгнення Росія нищила Україну без жодних ударів по її НПЗ чи об’єктах оборонно-промислового комплексу. Саме тому, за його оцінкою, будь-які посилання Москви на «відповідь» є спробою прикрити власні воєнні злочини зручним наративом.
Слова Братчука стали відповіддю на заяви Сергія Лаврова, який після атаки безпілотників на Москву заявив про регулярні масовані удари Росії по Україні, фактично подаючи їх як «закономірну реакцію». Речник Кремля Дмитро Пєсков, своєю чергою, сказав, що переговори з позиції сили «ні до чого не приведуть», і також анонсував нові удари по об’єктах в Україні.
Вранці 16 червня Москву атакували безпілотники. На найбільшому НПЗ у місті, розташованому в районі Капотня, виникла масштабна пожежа. Московський НПЗ у Капотні є одним із ключових постачальників пального для столичного регіону Росії та її військової логістики, тому удар по ньому завдав відчутних втрат. Тривала кампанія українських Сил оборони з нанесення ударів по енергетичній інфраструктурі в тилу Росії призвела до серйозних системних збоїв у нафтогазовому секторі.
Відчуваючи поразку на полі бою та втрату економічної стабільності, Кремль вдається до чергових хвиль масованих ракетно-дронових обстрілів критичної інфраструктури та житлових кварталів. Після чергового засідання «Рамштайну» та нових санкцій ЄС російський режим різко активізував погрози на адресу союзників України.
Президент Зеленський назвав удари по московському НПЗ «справедливою відповіддю на російські удари та відповіддю за затягування війни», а командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді охарактеризував атаку як «прагматичну кару без емоцій та зайвих слів».
Пєсков додав, що Росія нібито готова до мирних переговорів, і сказав, що Путін неодноразово заявляв про готовність Москви до діалогу, проте одночасно анонсував нові удари. Кремлівські ультиматуми Європі й погрози новими повітряними терактами проти України вийшли на новий рівень після засідання «Рамштайну» та запровадження санкцій ЄС.
