Вимагаючи від Лукашенка прибрати від кордонів ретранслятори, через які РФ коригує удари по українській території, Зеленський дає зрозуміти: нібито нейтральна Білорусь може постраждати через допомогу державі-агресору. І масштаби цього можуть виявитися більшими, ніж у провокації з ударом дрона по автобусу з дітьми, який бульбафюрер свідомо відправив у зону бойових дій.
19 червня Зеленський запропонував Лукашенку протягом тижня зупинити роботу ретрансляторів на кордоні з Україною, які використовують для керування дронами та ракетами. Також він закликав припинити постачання палива в Росію. «Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – додав Зеленський.
Україна справді може завдати ударів по білоруських вишках на кордоні. Крім того, під ударом можуть опинитися білоруські НПЗ у Мозирі та Новополоцьку («Нафтан»), звідки паливо, зокрема, надходить до Росії.
За нинішніх обставин навряд чи варто чекати на відповідь з боку Білорусі через два важливі чинники.
З огляду на ці два моменти можна зробити висновок: у разі ударів по Білорусі Лукашенко навряд чи зважиться на відповідь. Росія йому також не допоможе. Вона й сама пропускає удари по ключовим обʼєктам, але це не призвело до посилення ударів у відповідь. Удари по Україні відбуваються так само, як усі останні роки: Москва бʼє стільки, скільки має можливостей.
Раніше Лукашенко в інтервʼю Ель Арабіа заявив, що білоруський народ настраждався від воєн і що «якихось бойових дій від Білорусі очікувати не варто». Він навіть перепросив за свої попередні заяви на адресу Зеленського, який нібито готується до ударів по 500 цілях в Білорусі.
«Може мені й не треба було так різко казати… враховуючи що він все ж таки воює», – заявив Лукашенко.
Ні теперішні, ні попередні заяви Лукашенка не варто сприймати як зміну позиції. Його ставлення до війни проти України не змінювалося: він є посібником агресора. Публічні коментарі Лукашенка — це лише спроба заплутати громадськість. І хоча Білорусь у разі військової агресії здатна завдати Україні певної шкоди, суттєво змінити перебіг війни це навряд чи зможе. Натомість для самої Білорусі наслідки можуть бути надвисокими, і це розуміють як у Мінську, так і у Москві.
Саме тому Лукашенко, який не раз змінював думку щодо участі чи неучасті Білорусі у війні, а в останні місяці навіть влаштовував провокації зі стягуванням підрозділів до кордону з Україною, раніше не переходив до активних дій. Причина не у його миролюбності. Водночас він допомагав Путіну всюди, де міг.
Після удару дронів по автобусу з білоруськими дітьми 17 червня у Брянській області РФ Лукашенко знову перейшов до погроз і заявив, що це «погано обійдеться» організаторам ударів. При цьому він наголосив, що дрон, який вдарив по автобусу, є українським. Раніше СБУ продемонструвало внутрішній російський документ, який доводить: українських дронів у Брянській області РФ не було.
Насправді відповідальність за інцидент з дітьми лежить на самому Лукашенку, адже саме він дозволив їздити на відпочинок на територію РФ. Так само він винний і в тому, що Білорусь може постраждати через те, що бульбафюрер фактично надає максимум допомоги державі-агресору, зокрема безпосередньо у повітряних ударах по Україні.
Саме про це і є заява Зеленського. Народ Білорусі має дати оцінку діям свого шефа.
Нещодавно Лукашенко в інтерв’ю перепросив перед Зеленським за різкі слова, але водночас згадав про обіцянки, яких сам не дотримався. Це його типовий маневр: пом’якшити тон, не змінюючи суті. Жодного реального кроку до нейтралітету Мінськ не зробив.
Водночас Зеленський визначив чіткий дедлайн для виведення техніки та відключення ретрансляторів біля кордону. Тиждень — це не символічний термін. Це час, протягом якого білоруська сторона може або зробити перший реальний крок від агресії, або отримати відповідь, наслідки якої прорахувати нескладно.
