Кулеба вказав на парадокс із Орденом Білого Орла – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Кулеба вказав на парадокс із Орденом Білого Орла

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував скандальне рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла та звернув увагу на історичний парадокс. Він зазначив, що цієї відзнаки досі не позбавили російську імператрицю Катерину II та італійського диктатора Беніто Муссоліні.

На своїй сторінці у Facebook Кулеба підкреслив, що Катерина II, яка остаточно знищила польську державність у 1795 році, і Муссоліні, фашистський лідер Італії та союзник Адольфа Гітлера, який підтримував окупацію Польщі у 1939 році, і далі залишаються кавалерами найвищої польської нагороди.

Як наголосив Кулеба, обоє зберігають Орден Білого Орла, тоді як президент держави, що воює проти спільної загрози, — ні. Кароль Навроцький пояснив своє рішення розбіжностями у питаннях історичної пам’яті та ставлення до Української повстанської армії (УПА). Володимир Зеленський отримав Орден Білого Орла у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди за внесок у розвиток польсько-української співпраці.

Орден Білого Орла є найвищою нагородою Польщі. 8 червня прем’єр Туск закликав Зеленського і Навроцького до “прямого й чесного” діалогу щодо назви підрозділу. Того ж дня у Польщі відбулося засідання Капітули Ордена Білого Орла, а рішення Навроцького стало безпрецедентним кроком у розпал повномасштабної війни.

Відмова Буданова від польської нагороди стала частиною ланцюгової реакції Києва на дії Варшави. Повернення орденів вищими посадовцями України свідчить про серйозне охолодження відносин між двома країнами. Після скандалу жодних офіційних перемовин між Зеленським і Навроцьким анонсовано не було.

Напруга між Польщею та Україною може посилюватися й надалі. Загострення у відносинах через питання історичної пам’яті відбувається на тлі триваючої війни. Аналітики вважають, що суперечка довкола УПА стала для Навроцького зручним приводом на тлі внутрішньополітичного тиску в Польщі.