У швейцарському Бюргенштоку 21 червня розпочалися переговори між США та Іраном. У Вашингтоні вже заявили про значний прогрес упродовж перших годин зустрічі, а віцепрезидент Джей Ді Венс назвав її історичною. Це перший прямий контакт делегацій такого рівня після підписання Ісламабадського меморандуму про взаєморозуміння між двома країнами. Дві попередні спроби провести зустріч у Швейцарії не відбулися через логістичні та безпекові проблеми.
Переговори проходять на гірському курорті Бюргеншток за посередництва Катару і Пакистану. Американську делегацію очолює Венс. Разом із ним прибули спецпосланець президента Стів Віткофф і переговорник Джаред Кушнер, повідомляє Sky News. Іранську сторону представляє керівник парламенту Мохаммад Галібаф, також у делегації є міністр закордонних справ Аббас Арагчі. Крім того, на переговорах присутні прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф і головнокомандувач армії Сайєд Асім Мунір.
За словами Венса, ця зустріч є історичною, оскільки, як стверджує американська сторона, керівництво обох держав раніше не контактувало на такому рівні. Перемовини можуть тривати не один день. Головні теми — ядерна програма Ірану та ситуація в Лівані. Як зазначив Венс, делегації прибули до Швейцарії, щоб дипломатичними засобами трансформувати Близький Схід — регіон, у якому Іран і країни Перської затоки тривалий час перебували у стані збройного протистояння.
Один із іранських чиновників заявив, що найважливішим пунктом порядку денного для Тегерана є припинення конфлікту в Лівані. У МЗС Ірану також повідомили, що на переговорах домагатимуться від США виконання раніше досягнутих домовленостей.
Уночі 18 червня президенти США та Ірану Дональд Трамп і Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на припинення конфлікту на Близькому Сході. Документ передбачає припинення бойових дій, зокрема в Лівані, де Ізраїль протистоїть угрупованню “Хезболла”. Також меморандум відводить 60 днів на переговори щодо ядерної програми.
20 червня перемовини опинилися під загрозою після заяви військового командування Ірану про перекриття Ормузької протоки. У Тегерані пояснили це відповіддю на ізраїльські обстріли Лівану. Перед вильотом зі США Венс сказав, що поки немає жодних ознак того, що Іран справді знову перешкоджає проходженню суден через протоку. Перед цим уже зірвалася зустріч, запланована на 19 червня, — через відмову Венса летіти до Швейцарії.
Найбільшою загрозою для угоди залишається позиція Ізраїлю. Країна не брала участі в переговорах, дистанціювалася від американсько-іранських домовленостей і далі веде бойові дії проти “Хезболли” в Лівані. Іран наполягає, що перший пункт меморандуму передбачає припинення ізраїльських ударів і виведення сил із південного Лівану. Ізраїль, зі свого боку, заявляє, що не відведе війська, доки не буде впевнений, що “Хезболла” більше не загрожує північним громадам країни.
Сторони взяли на себе зобов’язання продовжити перемовини і впродовж 60 днів досягти фінальної угоди. Цей термін може бути продовжений за взаємною згодою. Іран обіцяє забезпечити безперешкодний рух комерційних суден через Ормузьку протоку без стягнень упродовж 60 днів. США разом із регіональними партнерами мають підготувати план щонайменше на 300 млрд доларів для реконструкції та економічного розвитку Ірану.
Стратегія Ірану, що базувалася на блокуванні Ормузької протоки, через яку проходило близько однієї п’ятої світових постачань нафти й газу, змусила Трампа погодитися на низку поступок. Якщо США та Ірану вдасться укласти ядерну угоду, яка влаштує обидві сторони, Близький Схід зміниться. Однак перед цим на сторони чекають довгі та складні переговори.
Верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї заявив, що Трамп підписав угоду “з відчаю”, і дав зрозуміти, що обговорення іранської ядерної програми буде непростим. Ядерну угоду 2015 року між Іраном і світовими державами готували близько двох років. Нинішні переговори стартують після кількох місяців війни, взаємної недовіри та ударів по союзниках США на Близькому Сході.
Цю угоду називають найважливішим кроком на шляху до врегулювання конфлікту, який забрав життя щонайменше 7 000 людей, переважно в Ірані та Лівані, і спричинив хаос на світових енергетичних ринках. Після повідомлення про угоду ціни на нафту впали більш ніж на 4%, а фондові ринки Азії зросли. Водночас критики Трампа вважають, що Тегеран вийшов із протистояння у сильнішій позиції: витримав удар наддержави, продемонстрував контроль над Ормузькою протокою і домігся санкційних поступок.
Упродовж наступних 60 днів сторони ще обговорюватимуть майбутнє іранської ядерної програми. Трамп наголошує, що угода не є остаточною, і погрожує відновити бомбардування, якщо “Іран буде себе погано вести”.
Ядерна програма Ірану залишається головним нерозв’язаним питанням. За словами чиновників США, Іран погодився, що його запаси збагаченого урану будуть збіднені на території Ірану під наглядом Міжнародного агентства з атомної енергії. Тегеран наполягав, що не дозволить вивезти уран із країни, і саме це стало головним каменем спотикання у контактах зі США. Тепер це питання залишається в центрі перемовин у Бюргенштоку.
Ормузька протока стала ключовим важелем тиску Тегерана: Іран має відновити рух через неї протягом 30 днів. У меморандумі також зафіксоване зобов’язання Тегерана забезпечити повну свободу та безкоштовний прохід комерційних суден в Ормузькій протоці протягом щонайменше 60 днів від дня підписання меморандуму. Ситуація із судноплавством у протоці нині залишається невизначеною через суперечливі заяви сторін.
