Президент США Дональд Трамп особисто заявив авторам нової книги “Regime Change” (“Зміна режиму”), що не є прихильником України, а суперечку з президентом Володимиром Зеленським у Білому домі назвав “чудовим телешоу”. Ці та інші подробиці другого президентського терміну описують журналісти The New York Times.
Книга виходить 23 червня і ще до публікації викликала галас. Співробітники Білого дому побоюються, що автори записали секретні наради у Ситуаційній кімнаті.
“Regime Change: Inside the Imperial Presidency of Donald Trump” написали журналісти Меггі Хаберман і Джонатан Свон, а видає її Simon & Schuster. Видання охоплює перші місяці другого терміну Трампа і базується на сотнях розмов із людьми з найближчого оточення президента, пише The New York Times.
Хаберман і Свон детально описують скептицизм Трампа щодо України та її лідера Зеленського в той час, коли війна Росії проти України затяглася на другий рік президентства попри передвиборчу обіцянку Трампа вирішити її за 24 години.
Трамп назвав суперечку із Зеленським у лютому 2025 року “чудовим телешоу”, яке було кращим за “шоу “Учень””. Таким чином президент США сприймав публічну конфронтацію із союзником як розважальне видовище, а не як дипломатичну кризу.
У книзі також ідеться, що Трамп показав авторам документ, який порівнював його вплив із впливом деяких найжорстокіших лідерів в історії, зокрема Мао, Сталіна, Аттіли Гуна, Чингісхана, Наполеона та Гітлера.
“Regime Change” базується на понад тисячі інтерв’ю, з яких автори зібрали прямі цитати й пояснення джерел із різних часових проміжків. Автори змальовують другий термін, що рухається завдяки історичній іронії, яку Трамп сам усвідомив: звинувачення, вироки, замах і чотири роки “вигнання” зробили його не слабшим, а значно сильнішим і мстивішим. Він готовий більше ризикувати, ніж будь-який президент у сучасній історії.
На тлі відвертих зізнань Трампа дипломатія навколо України не зупиняється. Після саміту G7 відновилися неформальні контакти з Росією та активізувалися переговори між Україною і командою Трампа щодо можливого двоетапного припинення вогню. Серед ідей, які зараз активно обговорюються, розглядається варіант поетапного припинення вогню: на першій стадії пропонується обмежити бойові дії у зоні завширшки 50-70 кілометрів по обидва боки від лінії фронту, після чого планується перехід до укладання ширшої угоди.
Водночас скептицизм щодо позиції Трампа не зникає. Європейці вже бачили, як американський лідер неодноразово “перевзувався” у контексті України. Лише одна телефонна розмова з Путіним — і будь-які зобов’язання можуть бути миттєво забуті. Більш імовірним сценарієм вважають спробу росіян затягнути час до наступної весни: Москва робить ставку на руйнівну зимову кампанію ударів по українській енергетичній інфраструктурі, сподіваючись змусити Київ піти на поступки.
Попри особистий скептицизм Трампа щодо України, на саміті G7 він пообіцяв збільшити допомогу Україні. Зеленський підтвердив цю домовленість після зустрічі з американським президентом. Публічна риторика Трампа часто розходиться з тим, що він говорить за зачиненими дверима.
За даними опитувань, 64% американців вважають, що Україна має отримати від США прямі гарантії безпеки, якщо піде на поступки. Водночас 59% вважають, що Трамп був недостатньо жорстким у відносинах з Путіним. Виборці розділилися 50 на 50 щодо задоволеності переговорами Трампа.
