Куба оголосила про «термінові» зміни в управлінні економікою на тлі поглиблення соціальної кризи та посилення тиску з боку США, зокрема через загрозу потенційного військового втручання. Нові санкції проти острова Вашингтон запровадив ще минулого місяця, спрямувавши удар по чиновниках і спецслужбах.
Кубинський парламент одностайно підтримав пакет реформ, який фахівці вже називають безпрецедентним. Зміни, схвалені Комуністичною партією та колишнім лідером Раулем Кастро, передбачають приватизацію значної частини соціалістичної економіки в умовах жорстких американських санкцій.
Як пише The Financial Times, деталі пакета під час парламентської сесії представив прем’єр-міністр Мануель Марреро. У виступі перед Національною асамблеєю він озвучив 176 заходів, покликаних зменшити роль держави в економіці та залучити інвестиції в банківський сектор, туризм і сільське господарство.
Ухвалені реформи відкривають можливість для приватного девелопменту в нерухомості, дозволяють перетворювати державні підприємства на приватні комерційні структури з акціями та частками власності, а також відкривають фінансовий сектор для приватних банків, який раніше повністю контролювала держава. Крім того, скасовується вимога, за якою іноземні інвестори мали обов’язково працювати у партнерстві з держкомпаніями. Відтепер вони зможуть купувати частки безпосередньо в державних підприємствах.
Уперше кубинському бізнесу дозволять наймати понад 100 працівників, а підприємці матимуть право одночасно володіти кількома приватними компаніями. Також реформи передбачають «продаж державної власності національним і іноземним юридичним і фізичним особам, включно з кубинцями, які проживають за кордоном».
Перед голосуванням президент Куби Мігель Діас-Канель виступив із заявою, після чого депутати одностайно підтримали пакет підняттям рук. Сесію глава держави завершив відомим революційним гаслом: «Соціалізм або смерть!» Водночас прем’єр Марреро не назвав жодних строків реалізації ухвалених заходів.
Якщо всі пункти буде втілено в ухваленому вигляді, це означатиме найбільшу трансформацію кубинської соціалістичної моделі з часу революції Фіделя Кастро 1959 року та фактичний перехід до ринкової економіки. Лондонський кубинський економіст Даніель Торральбас назвав ці зміни «найглибші» за весь постреволюційний період.
Нафтова блокада, яку запровадив президент Трамп після усунення від влади союзника Гавани — Ніколаса Мадуро у Венесуелі, поставила економіку острова на межу колапсу та змусила Компартію погодитися на поступки, які раніше вважалися неприйнятними. Мануель Марреро представив пакет як відповідь на гостру кризу, що проявляється у тотальному дефіциті товарів, стрімкій інфляції, масових відключеннях електрики, спаді виробництва та безпрецедентній еміграції населення. Офіційно кубинська влада подає реформи як спосіб зберегти соціалізм в умовах санкційного тиску США.
За прогнозами ЕКЛАК, ВВП Куби скоротиться на 6,5% у поточному році, а загальне падіння за 2025-2026 роки становитиме 10,3%. Саме ці дані стали головним аргументом для термінового скликання надзвичайного пленуму Компартії, а нинішню ситуацію вони роблять найглибшою економічною кризою за останні десятиліття.
Одночасно із санкційним тиском держсекретар США Марко Рубіо запропонував Кубі 100 мільйонів доларів допомоги, поклавши відповідальність за дефіцит електроенергії, їжі та пального на кубинське керівництво. У зверненні до кубинців Рубіо заявив, що острів потребує переходу до моделі, за якої громадяни зможуть самостійно вести бізнес і розпоряджатися власністю. Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес назвав цю пропозицію цинічною та нагадав про руйнівний ефект економічної блокади.
Адміністрація Трампа послідовно посилює санкційний тиск на Гавану. Ще навесні Трамп натякнув на захоплення Куби, фактично перевівши острів у стан постійної оборонної готовності. Новий етап масштабного тиску США розпочався ще в січні, коли стартувала операція із захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро, що спричинило найгострішу економічну кризу на Кубі з часу розпаду Радянського Союзу.
Пропозиція держсекретаря США обійти кубинський уряд стала елементом ширшої стратегії Вашингтона. Ініціатива Рубіо на $100 млн була адресована безпосередньо кубинському суспільству.
