Берлін шукає заміну Tomahawk серед українських ракет – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Берлін шукає заміну Tomahawk серед українських ракет

Після відмови Вашингтона розміщувати у Німеччині далекобійні крилаті ракети Tomahawk Берлін терміново взявся шукати інший варіант. Міністерство оборони Федеративної Республіки зацікавилося пропозиціями невеликих оборонних стартапів — української компанії Fire Point та ізраїльсько-американської компанії Covenant. Перші спроможності для застосування нових ракет у Берліні планують отримати вже у 2027 році.

Як повідомляє Politico, управління озброєнь німецького Міноборони аналізує документацію обох компаній і проводить із ними переговори. Федеративна Республіка вперше вивчає можливість закупівлі недорогих далекобійних крилатих ракет у стартапів з України й Ізраїлю. Берлін потрібні ракети, які можна купувати великими партіями, швидко застосовувати та використовувати як загрозу для російських військових цілей.

Ціна українських ракет становить приблизно $500 000 за одиницю, що майже вп’ятеро менше, ніж вартість американських Tomahawk. Українська компанія Fire Point створила ракету Flamingo, яку президент Володимир Зеленський назвав найуспішнішою зброєю країни. Уперше в бойових умовах Flamingo застосували у серпні 2025 року.

Німецька компанія Diehl Defence, яка виробляє систему протиповітряної оборони IRIS-T, обговорює з Fire Point можливість спільного виробництва Flamingo на території Німеччини. У травні в Fire Point заявляли, що уряд Федеративної Республіки розглядає заміну «Томагавків» на «Фламінго». У партії канцлера Фрідріха Мерца також закликали разом з Україною створювати альтернативу «Томагавкам». Сама компанія відкрито заявляє про пошук партнерів у сферах радарів, систем наведення та зв’язку, називаючи серед можливих контрагентів Weibel, Hensoldt, Saab і Thales.

Початкову домовленість про розгортання у Німеччині ракет Tomahawk, SM-6 та гіперзвукової зброї досягли у липні 2024 року тодішній президент США Джо Байден і тодішній канцлер Олаф Шольц. План передбачав «епізодичні розгортання» з 2026 року. На початку травня канцлер Фрідріх Мерц підтвердив відмову від розгортання Tomahawk, пояснивши це тим, що «американці самі не мають їх у достатній кількості».

Додатковою причиною стало скорочення американських запасів. Під час бойових дій на Близькому Сході США використали значну кількість ракет Tomahawk і Patriot, а їх відновлення займає тривалий час. Двоє європейських та один американський чиновник повідомили виданню, що Вашингтон також побоюється реакції Москви на розміщення високоточних ракет у серці континенту.

Відмова від передачі «Томагавків» є частиною ширшого скорочення військової присутності США в Європі. Цієї весни Пентагон також скасував розгортання 5 000 військових у Федеративній Республіці. Водночас Берлін занепокоєний посиленням російського ракетного потенціалу — «Іскандерами» в Калінінградській області та ракетами середньої дальності «Орєшнік» у Білорусі.

Оборонне співробітництво Берліна і Києва активно розширюється й в інших сферах. Україна та Німеччина досягли домовленостей щодо спільної розробки протиповітряної оборони та постачання ракет для зенітних комплексів Patriot. Це свідчить, що ракетне партнерство двох країн набуває системного характеру, а не є лише ситуативною відповіддю на американський відступ.