Публічно військово-політичний союз Москви й Тегерана подають як міцний і беззаперечний: регулярні візити, взаємні компліменти та спільна антизахідна риторика створюють саме таке враження. Однак за цією показною єдністю накопичилося серйозне невдоволення. Поки Кремль роками отримує від Ірану технології та безпілотники для війни проти України, сам Тегеран у критичний момент не дочекався обіцяної підтримки.
Про це йдеться у внутрішніх документах конференції «Російсько-іранське співробітництво в мінливому світі», яка відбулася 3 червня за зачиненими дверима. Доступ до цих чутливих матеріалів отримали українські хакери, а потім передали їх редакції видання «ГОРДОН».
Ці документи дають рідкісну й документально підтверджену можливість побачити, як насправді працює союз двох країн-ізгоїв, коли пропагандистські камери вимкнено.
Організаторами заходу були структури, що безпосередньо формують агресивний порядок денний обох держав. Із російського боку це «Інститут країн СНД», який очолює депутат держдуми від «Єдиної Росії» та затятий українофоб Костянтин Затулін. З іранського боку — Інститут політичних і міжнародних досліджень (IPIS), що діє безпосередньо при МЗС Ірану. Про високий рівень зустрічі свідчила участь заступника міністра закордонних справ Ісламської Республіки Саїда Хатібзаде.
Для публічного простору команда Затуліна підготувала звичний пропагандистський продукт. У пострелізі, який покірно розтиражували російські ЗМІ, панувала повна ідилія: іранці нібито «дякували великому російському народу» за підтримку у протистоянні зі США та Ізраїлем, а Росію і Китай вихваляли за те, що вони «ефективно захищали» Тегеран у Раді Безпеки ООН.
Ця ширма мала показати світові існування потужної альтернативної геополітичної осі. Водночас за результатами закритих пленарних засідань Затулін підготував зовсім інший документ — реальний робочий протокол. Саме в ньому риторика партнерів виявилася майже на межі дипломатичного скандалу.
Як випливає із закритого протоколу, іранські дипломати та аналітики з IPIS прямо звинуватили Росію в грі в одні ворота. У Тегерані зафіксували «глибокий розрив» між гучними заявами Кремля про «стратегічне партнерство» і реальною практичною допомогою.
Зокрема, іранська делегація висунула Москві кілька жорстких претензій.
Цей витік руйнує міф про створення монолітного антизахідного блоку. Росія, яка сама опинилася в ізоляції та виснажує власні ресурси у війні проти України, сприймає Іран не як рівноправного союзника, а як «сировинний придаток» для отримання зброї.
Цей документ остаточно спростовує уявлення про міцність союзу Москви й Тегерана. По-перше, Росія надто слабка та виснажена війною проти України, щоб справді допомагати своїм партнерам по терору. По-друге, іранські еліти вже зрозуміли, що Кремль їх банально «кинув», обмінявши безпілотники на порожні обіцянки.
Дружба, побудована на спільних злочинах, не буває тривалою. Перші тріщини у відносинах двох диктатур уже зафіксовано в офіційних паперах самих окупантів, і це лише початок їхнього неминучого розколу.
