Польща гальмуватиме вступ України до Євросоюзу не через УПА чи Волинь, а через прагматичні інтереси. Таку думку висловив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.
В ефірі телемарафону він назвав три чинники, через які Варшава не зацікавлена у швидкому членстві Києва в ЄС, і зауважив, що ця «карта» розігруватиметься ще не раз.
Головним стримувальним чинником Чернєв назвав економічну конкуренцію в агросекторі. За його словами, українські аграрії ефективніші за польських, а вступ України до ЄС безпосередньо загрожуватиме польським фермерам. Окремо нардеп звернув увагу на геополітичний аспект: після вступу Україна стане великою країною-представником у Раді ЄС, що суттєво змінить баланс сил усередині союзу.
Цю позицію підкріплює й офіційна польська риторика. Президент Польщі Кароль Навроцький відкрито заявив, що вступ України в ЄС становить загрозу для польського сільського господарства. Він наголосив, що завжди підтримуватиме добре ставлення до польських фермерів і польської сільськогосподарської продукції.
З весни 2023 року в Польщі тривають протести проти української аграрної продукції. Наприкінці січня 2026 року Польща разом з Угорщиною, Словаччиною та Австрією подала скаргу до Ради ЄС з вимогою посилити захист від сільськогосподарського імпорту.
На думку Чернєва, Польща використає переговори про вступ України до ЄС для лобіювання власних інтересів. Тобто Варшава обирає не пряму блокаду, а тактику виснажливого торгу.
За оцінками експертів, ключовим каменем спотикання стане агросектор — галузь, у якій інтереси Києва перетинаються з економічними інтересами держав-членів ЄС. Коли відкриються економічні кластери, країни-члени ЄС відстоюватимуть власні інтереси: квоти, бюджети, транзит і екологічні стандарти. Оскільки українська продукція конкурентніша за польську, Києву доведеться вести перемовини «зубасто».
Паралельно погіршується і суспільний клімат. Соціологи зазначають, що після широкої підтримки на початку повномасштабного вторгнення рівень прихильності поляків знижується. Якщо у 2023 році негативне ставлення до українців декларували 17% польських респондентів, то за останніми даними цей показник зріс майже у 2,5 раза — до 43%. На цьому тлі будь-яке польське рішення щодо України набуває додаткового внутрішньополітичного виміру і стає інструментом боротьби за виборця.
15 червня офіційно розпочалися переговори про євроінтеграцію України — було відкрито перший переговорний кластер «Основи». Він передбачає вимоги щодо боротьби з корупцією, розвитку правосуддя й верховенства права. Відкриття решти п’яти кластерів очікується у липні. Саме тоді, на думку Чернєва, польський тиск може посилитися, адже список польських вимог до України у Варшаві вже публічно позиціонують як «захист власних інтересів».
Серед факторів, які можуть загострити відносини між Варшавою та Києвом, аналітики називають зернове питання та нову ескалацію відносин уже в липні. Польські фермери вже двічі блокували кордон з вимогою обмежити імпорт української агропродукції, і ця тема, ймовірно, повернеться у виборчу кампанію 2027 року. Не менш чутливим залишається і питання Волинської трагедії, яке польські праві сили регулярно використовують для мобілізації електорату.
