Після саміту G7 у Франції дипломатичні зусилля навколо війни в Україні помітно посилилися. Лідери Британії, Франції та Німеччини прагнуть зупинити бойові дії на нинішній лінії зіткнення та перевести конфлікт у переговорну площину. Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий розглядати такий підхід і назвав його найшвидшим шляхом до миру. Водночас він дав зрозуміти, що без чітко визначених умов Київ не погодиться на жодне перемир’я.
Як пише The Economist, на Банковій розглядають сценарій, за яким гарячу фазу конфлікту спробують призупинити ще до виборів у Конгрес США. Адміністрація Трампа посилила робочі контакти з цього питання. В українському керівництві вважають, що час уперше починає грати на користь Києва, а не агресора. Весняний наступ Росії у 2026 році показав найповільніше просування за останні три роки: лінія фронту стабілізувалася, а ЗСУ почали повертати більше територій, ніж втрачали.
Ще 7 червня на лондонському саміті лідери Британії, Франції та Німеччини разом із Зеленським представили спільну заяву з п’ятьма умовами справедливого миру. Перша умова передбачає негайне та повне припинення вогню. Друга визначає нинішню лінію зіткнення як відправну точку для переговорів і наголошує, що міжнародні кордони не можуть змінюватися силою. Третя передбачає, що після набрання чинності перемир’ям Україна має отримати надійні та юридично зобов’язувальні гарантії безпеки, зокрема розгортання багатонаціональних сил. Четверта умова полягає в тому, що російські активи залишатимуться замороженими, доки Москва не компенсує Києву збитки від війни. П’ята вимагає, щоб будь-яка угода враховувала інтереси ЄС і НАТО у сфері безпеки.
Можливість заморозки фронту Зеленський прокоментував в інтерв’ю Sky News. За його словами, йдеться не просто про припинення бойових дій, а про переведення ситуації в дипломатичне русло.
Окремо президент підкреслив, що замороження фронту не є поступкою Росії. Раніше під час переговорів Москва вимагала виведення українських військ із непідконтрольних територій Донбасу, тоді як Київ пропонував зафіксувати позиції по лінії фронту. США зі свого боку просували ідею створення вільної економічної зони на спірних територіях.
Під час саміту G7 у Франції 15-16 червня всі сім країн, зокрема США, підтвердили “незламну підтримку” України та пообіцяли посилити санкції проти Росії. Для Європи це стало важливим сигналом, оскільки американська позиція змістилася в бік, якого союзники давно очікували. Лідери E3 використали зустрічі з Дональдом Трампом, аби залучити його до планів відновлення мирних переговорів між Росією та Україною за участі ЄС і США.
На Банковій називають два чинники, які уповільнили просування окупантів: розвиток дронових технологій та успішні удари по залізничній логістиці Росії. Саме ці результати дали Україні рідкісний важіль впливу напередодні можливих переговорів. Водночас Путін відкинув пропозицію Зеленського про особисту зустріч, висловлену у відкритому листі від 4 червня. Уже 15 червня Зеленський обговорив із Трампом можливість такої зустрічі на американській землі.
В українській владі також розглядають сценарії завершення або заморозки бойових дій ще до кінця 2026 року. Від початку року Україна, Росія і США провели кілька раундів переговорів, але жодного прориву не сталося, оскільки позиції сторін залишаються принципово різними. Москва не приймає заморожування фронту та наполягає на власних умовах, зафіксованих ще після стамбульських переговорів 2022 року.
Крім того, в керівництві України допускають, що США можуть спробувати зупинити бойові дії до листопадових виборів у Конгрес. Для адміністрації Трампа демонстрація прогресу у завершенні війни могла б стати важливим електоральним аргументом. Тому переговори про мир відбуваються не лише в дипломатичній площині, а й у виборчій логіці Вашингтона.
