На саміті ЄС у Брюсселі 18 червня між лідерами блоку виник неочікуваний розкол через питання контактів із Кремлем. Франція та Німеччина публічно виступили проти спроб налагодити такі зв’язки, однак більшість держав-членів не підтримала їхню позицію. Про це повідомило видання Politico.
За інформацією видання, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц різко заперечили проти ініціативи голови Євроради Антоніу Кошти щодо відновлення контактів із Кремлем.
Керівник апарату Кошти Педро Лурті протягом останніх кількох тижнів двічі зв’язувався з офіційними особами в Москві. Саме ці контакти й стали причиною конфлікту на саміті. Макрон і Мерц вважають, що зараз не час для переговорів із Путіним. Водночас, якщо такий момент настане, провідну роль, на їхню думку, мають відігравати Франція, Німеччина та Велика Британія, а не інституції ЄС.
Як нагадало видання, тема стала ще актуальнішою після того, як президент США Дональд Трамп уклав мирну угоду з Іраном і на саміті G7 у Франції на початку цього тижня дав зрозуміти, що знову зосереджує увагу на Україні.
Ця суперечка оголила ширше питання: хто саме має представляти Європу. Позиція Макрона і Мерца фактично ставить під сумнів мандат Кошти як загальноєвропейського дипломата. Їхню точку зору підтримали деякі з найбільш антиросійськи налаштованих держав, а також Данія та Нідерланди.
«Гадаю, [французький] президент розставив усі крапки над “і” та надав подіям правильний порядок», — пояснив виданню представник французького уряду.
Попри це, більшість країн ЄС зайняла іншу позицію. Такий поділ між найбільшими державами Євросоюзу та рештою учасників трапляється рідко, однак становить серйозну загрозу для єдності блоку й може ускладнити формування будь-якої спільної лінії щодо Росії в майбутньому.
Раніше стало відомо, що голова Євроради Антоніу Кошта намагався створити неофіційний канал зв’язку з Кремлем для обговорення завершення війни в Україні. Його головний радник провів два закриті телефонні дзвінки з чиновником із найближчого оточення російського диктатора Володимира Путіна, але жодного практичного результату це не дало. Ця дипломатична ініціатива відбувалася на тлі ширших зусиль Заходу, спрямованих на те, щоб змусити Кремль сісти за стіл переговорів.
Ще до цього Велика Британія, Франція та Німеччина разом із Києвом готували план залучення Росії до мирного процесу, оскільки американські ініціативи зайшли в глухий кут, а на фронті зберігається позиційний тупик. Якщо діалог почнеться найближчим часом, союзники розраховують завершити війну до зими 2026-2027. Це, за їхнім задумом, має допомогти уникнути нових масованих ударів по українській енергетиці та мирному населенню.
Окремі країни Євросоюзу також пропонують призначити спеціального посланця для прямих переговорів із Москвою. Серед можливих кандидатів згадують самого Кошту, президента Фінляндії Александра Стубба, колишнього голову ЄЦБ Маріо Драгі та колишнього голову Єврокомісії Жан-Клода Юнкера.
Паралельно власну дипломатичну діяльність продовжує Вашингтон. Президент США Дональд Трамп зажадав від Росії мирної угоди та оголосив про двосторонню зустріч із президентом Володимиром Зеленським на полях саміту G7. Після завершення переговорів щодо Ірану США мають намір зосередитися на врегулюванні конфлікту в Україні та чинять тиск на обидві сторони, щоб вони сіли за стіл переговорів.
