До суду скерували справу про розкрадання 20,6 млн грн під час будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області. Обвинувачення висунули шістьом особам, серед яких є колишній заступник Харківського міського голови. Слідство вважає його організатором злочинної групи. Усі фігуранти справи вважаються невинуватими, доки їхню вину не доведе суд.
Як повідомив Офіс Генерального прокурора, обвинувальний акт до суду направила Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону. Йдеться про кошти резервного фонду Державного бюджету, які були призначені для зведення фортифікацій та систем невибухових загороджень у Харківській області. За версією слідства, у березні 2024 року колишній заступник міського голови Харкова, якого ЗМІ називають Андрієм Руденком, об’єднав у групу директорів підприємств, двох ФОПів і бухгалтерку.
За даними слідства, упродовж березня-вересня 2024 року Департамент ЖКГ та ПЕК Харківської обласної військової адміністрації уклав 20 договорів із підконтрольними цій групі суб’єктами на будівництво фортифікацій. Схема, за версією правоохоронців, полягала у завищенні вартості будівельних матеріалів. Їх купували за ринковими цінами, але в документах вартість штучно збільшували через підконтрольні структури. Саме ці завищені суми ставали підставою для перерахування бюджетних коштів.
Слідство стверджує, що кожен учасник виконував окрему функцію. Організатор координував дії групи та контролював розподіл незаконно отриманих коштів. Директори товариств займалися оформленням договорів і документів, ФОПи проводили господарські операції, а бухгалтерка забезпечувала рух коштів і банківський супровід. Після заволодіння грошима учасники, за версією слідства, легалізували їх через фінансові операції.
Під час розслідування слідчі арештували майно, рахунки, корпоративні права та транспортні засоби фігурантів і підконтрольних їм структур. Загальна сума арештованого майна становить майже 4 млн грн. Водночас усю суму розкрадання — 20,6 млн грн — уже відшкодовано та перераховано до бюджету Харківської міської громади. Тобто кошти, які мали бути спрямовані на захист міста, повернули ще до винесення вироку.
Ця справа, як зазначається, демонструє тенденцію, за якої корупція на оборонних об’єктах стала одним із пріоритетних напрямів роботи прокурорів і слідчих. Подібні схеми із завищенням вартості матеріалів та фіктивним документообігом виявляли в різних регіонах країни. Передача обвинувального акта до суду означає перехід від етапу розслідування до відкритого судового процесу, під час якого кожен з обвинувачених матиме право на захист.
У матеріалі також зазначено, що схеми розкрадання на оборонних об’єктах під час повномасштабного вторгнення набули системного характеру. НАБУ і САП провели слідчі дії у Державній службі фінансового моніторингу, а обшуки були пов’язані з розслідуванням щодо будівництва укріплень у Полтавській області. На будівництві фортифікацій на Полтавщині, за наявними даними, могли витратити щонайменше на 200 млн грн більше від реальної вартості. Повернення коштів до бюджету, як у харківській справі, називають одним із ключових результатів таких розслідувань, коли викрадені з бюджету гроші вдається відшкодувати ще до вироку.
Масштаби зловживань державними ресурсами в Україні, за наведеними даними, залишаються значними. За перші п’ять місяців 2026 року працівники ДБР задокументували правопорушення, через які державі завдали збитків на понад 7,7 млрд гривень. Щоб забезпечити відшкодування, слідчі арештували майно підозрюваних на понад 568 млн гривень, а до держбюджету вже повернули понад 352 млн гривень. Харківська справа про зловживання держресурсами під час війни подається саме в цьому загальнонаціональному контексті боротьби з корупцією.
