З ранку 21 червня окупаційна влада Криму повністю заблокувала продаж палива цивільним на всіх АЗС півострова. Якщо раніше паливна криза вже проявлялася через скасування продажу талонів на бензин, то тепер обмеження стали повними: не працюють ані готівковий, ані безготівковий розрахунок, ані талони — як для фізичних, так і для юридичних осіб.
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що відпустку палива зупинено з 09:00 21 червня. За його словами, пальне тепер отримуватимуть лише державні служби, які забезпечують життєдіяльність і безпеку окупованого Криму. Про подальші рішення щодо ситуації на паливному ринку він пообіцяв повідомити додатково.
Такі самі обмеження ввели і в Севастополі. Підконтрольний РФ “губернатор” міста Михайло Развожаєв повідомив про затримку постачання палива до Севастополя. Через це на АЗС “ТЕС” скасували продаж за QR-кодами, а заправляють лише транспорт оперативних служб.
Проблеми з паливом різко посилилися через складнощі з логістикою. Поромне сполучення через Керченську переправу припинено, тому вантажівки з пальним змушені їхати до Криму так званим “сухопутним коридором”. За наявними даними, цей маршрут перебуває під загрозою ударів дронів. У мережі також поширюється інформація, що бензовози супроводжують мобільні вогневі групи.
Блокування постачання стало прямим наслідком ударів по інфраструктурі Керченського регіону. У районі Керчі були пошкоджені порти, об’єкти ППО та військові частини, через що окупаційна влада не здатна забезпечити стабільне підвезення пального. Саме тому залишки ресурсу вирішили спрямувати на силові та комунальні структури.
Кримський півострів дедалі частіше стає ціллю українських ударів. Вранці 21 червня після ударів горіли порти біля Керчі, об’єкт ППО та військова частина. Саме ці події безпосередньо пов’язані з нинішньою паливною кризою. Пошкодження логістичної та військової інфраструктури позбавило окупантів можливості нормально постачати ресурси на південь.
В Україні також добре усвідомлюють загальну вразливість Криму. Питання удару по Кримському мосту вже давно перейшло з площини технічних можливостей у площину доцільності.
