Суперечки про бороди й мікроби давно стали популярною темою для інтернет-дискусій. Одні переконані, що борода — це розадник бактерій, інші вважають це забобоном. Дослідження на цю тему проводили ще в середині минулого століття, і їхні результати виявилися зовсім не такими, як багато хто очікував. Відповідь науки значно тонша, ніж просте твердження, що «борода брудна».
Ідея про те, що борода брудніша за голену шкіру, існує в суспільстві вже десятиліттями, як зазначає Джон Трегонінг, професор імунології вакцин в Імперському коледжі Лондона у виданні The Guardian. Є навіть дані, що відвідувачі ресторанів вважали офіціантів із бородою менш охайними, ніж їхніх поголених колег. Однак наукові дані, схоже, цього не підтверджують.
Одне з найперших досліджень на цю тему опублікували ще в 1967 році. Вчені штучно наносили бактерії на обличчя чоловіків — з бородою і без неї, а потім вимірювали, скільки мікробів залишається після миття і без нього. Найгірший результат виявився не там, де очікували: найбільше бактерій залишалося на немитих голених обличчях. Далі були немиті бородаті обличчя, потім — мита борода, а найменше мікробів фіксували на митих голених обличчях.
Професор імунології вакцин Джон Трегонінг з Імперського коледжу Лондона пояснює це просто: “Якщо ви не збираєтеся мити обличчя, краще мати бороду, але якщо ви мієте обличчя, то гладко поголена шкіра трохи чистіша”. Отже, вирішальним чинником є не борода, а звичка мити обличчя.
Окремо це питання розглядають у медичному середовищі — в операційних залах і лікарняних відділеннях, де гігієна має особливо велике значення. Результати досліджень серед медпрацівників виявилися суперечливими: одні роботи вказують, що борода може затримувати бактерії, інші не знаходять жодної суттєвої різниці між бородатими й поголеними хірургами. Водночас більшість науковців погоджуються, що якщо маска одягнута правильно, ризик є мінімальним.
Трегонінг наголошує, що панікувати не варто. За його словами, будь-яка ділянка тіла — волосата чи гладка — є домівкою для бактерій, і це абсолютно природно. Проблема виникає лише у разі відкритої рани або ослабленого імунітету. В усіх інших випадках ідеться про нормальну мікрофлору шкіри.
Отже, справжня проблема полягає не у волоссі на обличчі, а в тому, як людина за ним доглядає. Борода, яку регулярно миють, не є гігієнічно небезпечнішою за голену шкіру. А сам міф про «брудну бороду», як визнає Трегонінг, значною мірою перебільшений і виник радше через естетичні упередження, ніж через наукові дані. Тож коли хтось у коментарях називає бороду «розадником мікробів», варто пам’ятати: наука не поспішає з цим погоджуватися.
