Після серії наймасштабніших атак українських безпілотників Москва опинилася в незвичній для себе ролі: не тилового анклаву, а мішені. Удари по московській агломерації цього місяця стали регулярними, і кожна нова хвиля знову виявляє ті самі слабкі місця. 22 червня на всій території Московської області РФ оголосили ракетну небезпеку. Також мешканців попередили про можливі перебої в роботі мобільного інтернету та зв’язку.
Щоб будь-що вберегти столицю, Кремль іде на відчайдушний крок — перекидає системи ППО з інших регіонів Росії, фактично залишаючи їх без належного захисту. Така логіка показова: імперський центр намагаються прикрити за будь-яку ціну, навіть якщо за це розплачуються провінції.
Аналітики та моніторингові джерела зазначають, що до Москви стягують усе, що здатне працювати по повітряних цілях. Це рішення лише підкреслює масштаби паніки: регіони Росії свідомо оголюють заради збереження спокою столиці. Водночас навіть концентрація таких сил не дає потрібного результату — дрони й надалі проходять крізь кільця оборони.
Тільки за 22 червня Сили оборони України уразили низку важливих об’єктів російської окупаційної армії. Саме тому підстав для занепокоєння в Кремлі достатньо.
Вранці 18 червня Москва пережила масовану атаку сотень безпілотників. Сили оборони України підтвердили повторне ураження найбільшого в Москві НПЗ у районі Капотня, що розташований за 15 км від Кремля. На підприємстві виникли пожежі щонайменше у п’яти місцях, а місто накрив чорний дим. Від початку війни це була найбільша атака на російську столицю.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що українські удари по Москві виявили вразливі місця російської ППО. Після цих атак російські “військові кореспонденти” почали відкрито дорікати владі за цензуру та неспроможність убезпечити населення.
Уранці 22 червня безпілотники знову атакували Москву. Мер міста Сергій Собянін заявляв, що російська ППО нібито збила щонайменше півсотні дронів, які прямували у бік столиці. Однак попри такі бравурні повідомлення, загальна картина виглядає інакше. На тлі нових повідомлень про прильоти пролунала і заява прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова.
Російські соціальні мережі тим часом публікують відео польотів безпілотників і звуки вибухів у різних районах міста та області. Telegram-канали також повідомляли про прольоти дронів, вибухи та пожежі в різних частинах столиці.
З огляду на значну кількість засобів ППО навколо Москви, система захисту спрацювала недостатньо ефективно. Атака показала слабкі місця оборони столиці: безпілотникам довелося пройти чотири кільця ППО, а також інші системи на шляху від кордону. За оцінками, у 2025 році Росія мала понад 400 ракет для систем С-300ПМ та С-400, але цей запас поступово зменшується. Хвалена чотирикільцева система оборони вже демонструвала збої і під час попередніх атак.
Перекидання систем ППО до Москви з інших регіонів не є новою тактикою, але дедалі виразніше свідчить про внутрішній розлад. Російська протиповітряна оборона перестала бути ешелонованою й стала більш секторною. Саме з цієї причини було створено четвертий, дальній ешелон протиповітряної оборони Московської області. Показовими залишаються й численні відео, на яких військові в Москві намагаються стріляти по повітряних цілях з автоматів Калашникова. Це наочно демонструє реальний стан цього “ешелонованого захисту”.
Водночас експерти вже назвали Московський машинобудівний завод, де виготовляють ракети для ППО, однією з головних цілей Сил оборони на найближчий час. У разі ураження цього об’єкта Росія не матиме чим поповнювати навіть ті системи, які стягує до столиці. Тоді коло замкнеться.
Аналітики ISW давно застерігали, що перерозташування систем ППО в регіонах Росії є вимушеною та болісною відповіддю на українські удари. Вони підсумовують, що продовження українських ударів у глибоких тилах Росії може посилити тиск на російську ППО загалом.
Удари також викликали нервову реакцію серед російських чиновників. Після атак на Москву заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив про відсутність правил у війні.
