У Росії паливна криза вдарила по малій авіації: через гострий дефіцит авіаційного пального оператори легких літаків почали заправляти повітряні судна звичайним автомобільним бензином. Після систематичних ударів українських дронів по нафтопереробних заводах ринок авіапального опинився на критичній межі, хоча пік споживання ще не настав. Росавіація офіційно пом’якшила вимоги та за певних умов дозволила використовувати автомобільний бензин замість авіаційного. Водночас галузеві експерти застерігають, що за таких умов ресурс двигунів скорочується вдвічі.
На тлі зростання цін і проблем із постачанням оператори легких літаків уже перейшли на автомобільний бензин, а галузева асоціація виступає за державне регулювання цін на авіапальне. Про це агентству УНІАН розповів президент Асоціації експлуатантів Ан-2 Володимир Антонов. За його словами, до кінця червня асоціація планує звернутися до Мінтрансу РФ із пропозицією запровадити державне регулювання цін на авіагас і авіабензин.
Найскладнішою називають ситуацію саме з авіаційним бензином. У листі асоціації до Мінтрансу зазначено, що через подорожчання пального учасники ринку змушені використовувати автомобільний бензин, який «не всюди хорошої якості». Генеральний директор авіакомпанії «ЛайтЕйр» Дмитро Торопов повідомив, що доступність авіабензину нині погіршується. За його словами, у великих аеропортах пальне для малої авіації є лише в Уфі та Волгограді, тоді як у більшості інших аеропортів пілоти змушені або перевозити його самостійно, або заправлятися в приватних аероклубах.
Виконавчий директор Асоціації авіаробіт Вадим Циганаш пояснив, що авіаційний бензин (Avgas, 100LL) використовується для поршневих двигунів — малих літаків, Ан-2, легких гелікоптерів. Авіаційний гас (Jet-A1, ТС-1) призначений для турбореактивних і турбогвинтових двигунів, ним заправляють усі комерційні авіалайнери, військові літаки та більшість гелікоптерів. Він наголосив, що автомобільне пальне має нижче октанове число, тому може шкодити двигуну і пришвидшувати його вихід з ладу. Такі проблеми накопичуються поступово: знос, відкладення, мікродетонації. У підсумку вже через 200-300 годин може з’ясуватися, що ресурс двигуна вичерпано вдвічі швидше.
Погіршення ситуації пов’язують із регулярними атаками українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи, через які виробництво критично впало. Президент Асоціації Антонов зазначив, що пасажирські авіакомпанії вже витрачають на пальне понад третину бюджету. У малій авіації ця частка ще вища, через що руйнується економіка перевезень і скорочується пасажиропотік.
Біржові продажі авіагасу майже припинилися. Від початку травня на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі не укладали угод щодо «палива для реактивних двигунів». Водночас оптові ціни підскочили до рекордних 113 тисяч рублів за тонну, що на 52% більше, ніж на початку березня. Великі пасажирські перевізники заявляють, що від початку червня літаки більше не отримують додаткове пальне на випадок зміни умов польоту. Щоб утримати внутрішній ринок, російський уряд уже заборонив експорт авіагасу до 30 листопада.
На початку червня обсяги нафтопереробки у РФ знизилися нижче 4 млн барелів на добу — це найнижчий показник за 21 рік. За оцінками Energy Intelligence, через українські атаки зараз простоює майже третина потужностей російських НПЗ — 2,14 млн барелів на день. Водночас військова авіація загалом не відчуває дефіциту, оскільки РФ має резервні й відокремлені переробні потужності. Криза зачіпає лише цивільну авіацію.
Від початку 2026 року Україна майже вдвічі наростила кількість атак на російські нафтопереробні підприємства. На тлі підготовки до літнього піку споживання паливна криза в Росії посилюється: уряд РФ оголосив повну заборону на експорт бензину до кінця липня. Уже в 53 регіонах РФ запровадили обмеження на продаж пального для приватних автомобілів. У 18 суб’єктах, включно з окупованими Кримом, Херсонщиною та Запоріжжям, в одні руки відпускають не більше 50 літрів бензину.
Масштаби дефіциту змусили Москву вдатися до безпрецедентних заходів — Росія почала купувати бензин морем. Країна-агресор очікує на поставки танкерами з Азії, адже ресурсів Білорусі та Казахстану недостатньо, щоб перекрити нестачу.
Удари українських безпілотників по нафтобазах РФ спричинили для Росії не лише втрату запасів пального, а й масштабні судові розгляди. Дані з арбітражних судів свідчать, що наслідки для паливного ринку значно глибші, ніж заявляла офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти через суд вимагають компенсацій. Про ці процеси йдеться в матеріалі про паливну кризу в Росії на Informator.ua.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді заявив, що Україна активно завдає ударів по ключовій нафтогазовій інфраструктурі Росії, зокрема майже по всіх великих НПЗ. За його словами, такі дії мають на меті скоротити фінансування війни та послабити потенціал противника. Систематичність цих ударів зростає: якщо на початку року щомісяця відбувалося п’ять-шість атак на НПЗ, то у травні — вже шістнадцять. Про резонанс цих атак серед самих росіян та реакцію мережі розповідає матеріал про атаки на НПЗ у Капотні.
