Удари по кримській інфраструктурі — це не шантаж, а повноцінна військова операція зі стратегічними наслідками. Міністр оборони Михайло Федоров уже анонсував перетворення Криму на острів через систематичну ізоляцію дронами. Про зв’язок цих дій із майбутнім урегулюванням конфлікту та про те, чому Москва нині нездатна до реального діалогу, в етері телеканалу Київ 24 розповів військовий експерт і колишній представник президента України в Криму Борис Бабін.
Борис Бабін — доктор юридичних наук, фахівець з міжнародного права, який обіймав посаду представника президента України в Криму у 2018-2019 роках. Він наголосив, що всі об’єкти, які вражаються в Криму, безпосередньо задіяні у забезпеченні військового командування Росії. Системність операцій, за його словами, це підтверджує: удари по логістиці вже мають пряму кореляцію з інтенсивністю штурмів на лінії зіткнення.
Оцінюючи перспективи діалогу, Бабін заявив, що кремлівське керівництво не хоче і не буде вести жодних реальних переговорів на прийнятних умовах. На його думку, це вже зрозуміли всі, зокрема й оточення президента США Дональда Трампа. Лист Зеленського до кремлівських очільників експерт назвав «дуже непоганим ходом». Заяви Зеленського на адресу мінського режиму про те, що допомога у вбивстві українців може стати проблемою самої України, але буде вирішена, він також відніс до цієї логіки тиску.
На питання, чи може тиск на Крим підштовхнути Путіна до згоди на зупинку вогню, Бабін відповів без ілюзій. На його переконання, сучасне керівництво Кремля ніколи не піде ні на які угоди, оскільки будь-яке припинення війни для нього рівнозначне завершенню керування країною і «фізичному припиненню існування». За його словами, бажання жити і керувати є їхнім головним мотивом.
Говорячи про меседж для населення Росії, Бабін сформулював його так: нинішня ситуація краще не стане — вона буде або такою, або ще гіршою, поки щось не зміниться на їхній власній території. І це, за його словами, мають зробити самі росіяни. Щодо деталей подальших дій після ізоляції Криму — чи висаджуватиметься десант, чи буде щось інше, — експерт публічно відповідати відмовився. «Згадайте Херсонську операцію — чому окупанти були змушені залишити правий берег Дніпра. Це логістика», — лише натякнув він.
У Криму вже готуються до ударів по Керченському мосту. Біля нього встановлені баржі, бонові загородження, захисні споруди та позиції ППО, які розмістили для захисту від українських морських дронів.
Через системне нищення доріг і нафтобаз забезпечувати окупований півострів пальним стало майже неможливо. Паливний колапс розпочався ще наприкінці травня, коли на заправках злетіли ціни і з’явилися ліміти по 20 літрів. Уже через кілька днів окупаційна влада Севастополя офіційно визнала кризу й повідомила, що на АЗС залишилося тільки дизельне пальне. Саме цей контекст, за матеріалом, підтверджує тезу Бабіна про стратегічний характер операцій на півдні: удари по кримській інфраструктурі б’ють насамперед по боєздатності окупаційного угруповання.
Україна знайшла ключову вразливість окупантів — транспортну логістику, без якої неможливі ні постачання армії, ні утримання цивільного життя на півострові. Нова стратегія ударів по тилових маршрутах уже обрушила постачання палива і скоротила туристичний потік. Окупанти втратили здатність використовувати Крим як плацдарм для дій на Запоріжжі та Херсонщині. Без стабільного постачання півострів перетворюється з плацдарму на тягар для самої Росії. Саме такого ефекту, за словами Бабіна, і прагне Україна своїми ударами по тилових маршрутах. Крим дедалі більше занурюється в кризу — бензин лише для влади, світло — за графіком.
